Ніна Олександрівна Бегас (до шлюбу Коваль; * 1985, Гнівань, Вінницька область) — українська етноспівачка, музикознавиця, фольклористка та громадська діячка.

Засновниця і керівниця народного вокального ансамблю «Оберіг», член Національної спілки журналістів України.

Життєпис Народилася 1985 року в місті Гнівань на Вінниччині. У 1998 році закінчила музичну школу (клас фортепіано та вокалу). У шкільні роки була учасницею зразкового фольклорного ансамблю «Дивоцвіт», з яким подорожувала до різних країн світу; з 14 років займалася журналістикою, зокрема в районних та обласних виданнях.

Освіта

2007 року з відзнакою закінчила Вінницький державний педагогічний університету імені Михайла Коцюбинського за фахом «Музика та українознавство». З 2008 року має прикріплення до аспірантури в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. У 2021 році здобула ступінь магістра з публічної лінгвістики у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса.

Професійна та творча діяльність З 1998 року очолює родинний фольклорний гурт «Бурти». Працювала викладачкою музичного мистецтва, методисткою відділу українознавства у Вінницькій академії безперервної освіти, директором студентського клубу Донецького національного університету імені Василя Стуса, провідною фахівчинею Центру культурно-естетичного виховання.

У 2017 році створила вокальний ансамбль «Оберіг», який згодом отримав звання «народного». Колектив під керівництвом Ніни Бегас є лауреатом понад 15 Гран-прі та 50 перших призових місць міжнародних і всеукраїнських конкурсів, зокрема у Франції, Грузії, США та Італії. За роки діяльності колектив здійснив понад 10 тисяч виступів різних форм.

Організовує масштабні культурно-мистецькі проєкти. Зокрема, є артдиректоркою міжнародних фестивалів: «Живий вогонь», «Млиноманія», «Батозька битва», «Мегамарш у вишиванках», а також всеукраїнських фестивалів: «Шершні Леонтовича», «Калита», «Коляда», «Масляна-Колодій», «Весняні свята наших Предків» та інших.

Є засновницею та директоркою дитячо-юнацького патріотичного табору «Хоминська Січ», козацько-вогняного піротехнічного шоу «Полумʼя віків», школи козацького гарту імені Данила Нечая.

Авторка та сценаристка фільму «Козацька коляда».

Науковий доробок Досліджує пісенний фольклор, звичаї, традиції, ремесла, промисли та топонімію Східного Поділля. Авторка понад 30 наукових публікацій, присвячених усній народній творчості та етнічним концептам. Створила понад 30 авторських обробок українських народних пісень.

Громадська діяльність Учасниця Помаранчевої революції та Революції Гідності. Директорка благодійного фонду «Волонтерський тил», голова правління ГО «ВІА „Оберіг“».

Нагороди

Почесні грамоти Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради (2015, 2018, 2019, 2021, 2022, 2024). Переможниця всеукраїнського конкурсу «Найкраща ведуча» (2018). Всеукраїнська відзнака «Найкраща українка в професії» (2025). Орден «Пресвята Покрова» (10 жовтня 2012). Відзнаки та грамоти ВДПУ ім. М. Коцюбинського, ДонНУ ім. В. Стуса.

Деякі наукові праці

Коваль Н. О. Топоніміка м. Гнівані // Матеріали до етнології Поділля. — Вінниця, 2005. Бегас Н. О. Сучасний стан пісенного фольклору Східного Поділля // Матеріали до української етнології. — 2010. Бегас Н. О. Феномен ціннісного концепту «Любов» в українському світогляді на зразках народної пісенної творчості Поділля // International Scientific and Practical Conference «Cultural Studies and Art Criticism: Things in Common and Development Prospects». — Venice, Italy, 2020. Бегас Н. О. Виявлення та обґрунтування родинних ціннісних концептів фольклорного дискурсу на прикладах етнографічних досліджень пісенної зимової календарної обрядовості // Науковий журнал «Молодий вчений». — 2020. — № 11.1 (87.1). Бегас Н. О. Фольклорна спадщина Поділля зимової календарної обрядовості як основа національних мистецьких цінностей // Матеріали і тези Х Міжнародної конференції молодих учених та студентів. — Одеса, 2024. Бегас Н. О. Фольклорно-історичні дослідження зимової календарної обрядовості як засіб виховання молоді // Матеріали і тези І Міжнародної науково-практичної конференції «Україноспів: від традиції до сучасності». — Київ, 2025.

Джерела