Станіслав Собек із Сулова (у документах часто «з Сулейова»Назва Сулеюв часто фігурує в історіографії як місце походження Станіслава Собека, але насправді він походив із сілезької родини, що оселилася в Сулові.) гербу Брохвич ( 27 жовтня 1569) — державний діяч Королівства Польського, каштелян бецький (1563—1564), сондецький (1564—1568), сандомирський (1568—1569), підскарбій великий коронний (1654—1569); староста малоґоський (1551—1569), варшавський (1557), тишовецький (1564—1569).
Життєпис Станіслав Собек народився близько 1520 року. Був найменшим сином старости солецького Бальтазара Собека і Марини (Маріанни), доньки підскарбія земського литовського . Мав двох братів — Міколая та Кшиштофа. Батько помер 1534 року, опіку над неповнолітніми дітьми взяли стриї — каноніки Мельхіор і Зиґмунт Собеки, а також Марцін і ЗборовськіDariusz Kalina, Marek Zaborski, Nieznany dokument do dziejów Sobkowa, [w:] Świętokrzyskie: Środowisko. Dziedzictwo kulturowe. Edukacja regionalna, nr 25 (29), Kielce, sierpień 2020, s. 124..
1542 року Станіслав разом із братами записався до Академії Краківської, проте вже в зимовому семестрі 1542/1543 років навчався в Віденському університетіŁukasz Godlewski, Sejm warszawski 1563/4 roku. Kontynuacja reform: Praca doktorska napisana pod kierunkiem prof. dr hab. E. Dubas-Urwanowicz, Białystok, 2024, s. 83.. Протягом 1545—1546 років навчався в Альбертіні в Кеніґсберзі, познайомився там із прусським герцогом Альбрехтом Гогенцоллерном, в якого певний час перебував на службі. Зокрема, їздив як посол герцога 1547 року до Чехії та Литви, пізніше певний час листувався з герцогомRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 96..
Після повернення до Польщі Собек розпочав урегулювання спадкових справ своєї родини, зокрема, став власником Бендзина. 1549 року він розпочав спроби повернути Малоґоське староство, право на користування яким король Сигізмунд I актом від 30 січня 1537 року надав усім спадкоємцям Бальтазара Собека. 28 березня 1551 року король Сигізмунд II Август дозволив Станіславові Собеку викупити в Пйотра Зборовського малоґоську тенуту. Він був також старостою варшавським (1557)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 203.Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 258..
Ще під час навчання в Кеніґсберзі Собек зблизився з протестантизмом. Завдяки сімейним зв'язкам, зокрема одруженню з представницею кальвіністської родини Хелмських Анні, він долучився до реформаційного руху. Починаючи з 1561 року, був активним кальвіністським діячем. У місті Водзіславі, під час генерального синоду, був обраний його директором. У заснованому 1563 року місті Собкові над Нідою заснував кальвіністську церквуRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 96-97..
1562 року брав участь у з'їзді малопольської та руської шляхти в Новому місті Корчині. На сеймику Краківського воєводства у Прошовицях був обраний послом на екзекуційний сейм (30.11.1562 — 23.03.1563) до Пйотркува.
16 квітня 1563 року Собек був номінований на посаду каштеляна бецькогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 45.. Як сенатор брав участь у сеймах 1563/4, 1565, 1566, 1569 років.
Участь Собека у державних справах була визнана королем, який пообіцяв йому посаду канцлера. Однак духовенство рішуче виступило проти, оскільки Собека вважали «відкритим єретиком». Тому велику печатку зрештою було передано коронному підскарбієві Валентію Дембінському, а Станіслав Собек обійняв посади останньогоRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 97. — 22 березня 1564 року став підскарбієм великим короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 124., а в середині цього ж року був призначений каштеляном сондецькимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 119..
Збереглися донині всі його загальні реєстри як підскарбія коронного — «Rachunki królewscy» 203 (1 VII — 31 XII 1564); «Rachunki królewscy» 208 (1565); «Rachunki królewscy» 210 (1566); «Rachunki królewscy» 219 (1567); «Rachunki królewscy» 220 (1 I — 30 X 1568); «Rachunki królewscy» 222 i 223 (1 XI 1568 — 27 X 1569). Оправи реєстрів витиснені екслібрисом з гербом Собека Брохвич. За виконання обов'язків підскарбія він отримував різноманітні виплати. Значна винагорода була призначена йому за рахунок так званої казни, тобто відсотків з жолду, виплаченого солдатам з Литви та Поділля, у розмірі 6264 польських злотих і 2033 грошейRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 100—101.. Збір та витрати, здійснені з кварти за два роки 1567—1568, також принесли Собеку винагороду в розмірі тисячі польських злотих. Крім того, він отримував особистий прибуток від управління королівщинами та іншими посадами, довіреними йому королем як винагороду. Згідно з «Королівськими рахунками», Станіслав Собек, як підскарбій, розпоряджався сандомирським, радомським, малоґоським староствами й тенутою ҐураRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 101..
Протягом 1566—1569 років був старостою тишовецькимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 212.. Був членом комісії з ревізії королівщин на сеймі 1566 рокуKrzysztof Chłapowski, Realizacja reform egzekucji dóbr 1563–1665. Sprawa zastawów królewszczyzn małopolskich, Warszawa, 1984, s. 29.. 1568 року отримав посаду каштеляна сандомирськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 91..
На Люблінському сеймі 1569 року Станіслав Собек підписав виданий королем Сигізмундом II Августом , який регулював васальні питання Прусського герцогства щодо Корони королівства ПольськогоHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 8 : [R-S], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1841, s. 426.. Витрати на люблінський омаж прусського герцога Альбрехта Фрідріха були записані в останньому загальному реєстрі підскарбія. Через свої міністерські обов'язки він відповідав за фінансування церемонії омажу. Він разом з іншими високопосадовцями підписав акт інвеститури для герцога в Любліні 19 липня 1569 року. За організацію церемонії Собек був винагороджений королем однією тисячею польських злотихRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 100..
Його підписи стоять під затвердженими цим сеймом Привілеями повернення Польській короні Підляської землі від 5 березняUnia Lubelska 1569 roku: Akty prawne / Wstęp i opracowanie: Henryk Litwin; Люблінська Унія 1569 року: Правові акти / Передмова й упорядкування: Генрик Літвін. — Kijów/Київ, 2019. — s. 19 / с. 102., Волинської землі від 26 травняUnia Lubelska 1569 roku: Akty prawne / Wstęp i opracowanie: Henryk Litwin; Люблінська Унія 1569 року: Правові акти / Передмова й упорядкування: Генрик Літвін. — Kijów/Київ, 2019. — s. 34 / с. 119. та Київського князівства від 6 червняUnia Lubelska 1569 roku: Akty prawne / Wstęp i opracowanie: Henryk Litwin; Люблінська Унія 1569 року: Правові акти / Передмова й упорядкування: Генрик Літвін. — Kijów/Київ, 2019. — s. 44 / с. 130.. Він як підскарбій також згадується в Конституції сейму від 11 серпня:
Помер Станіслав Собек 27 жовтня 1569 рокуRoman T. Marchwiński, Wokół wydatków skarbu królewskiego na oprawę hołdu pruskiego 1569 roku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 1 (328), 2025, s. 97, 106.. Ймовірно, він був похований у Собкові, можливо, біля заснованого ним костелу Святого Станіслава, де ще на початку XVII століття існував кам'яний надгробок його та його дружини з гербом подружжя та датою 1570 рік.
Фундації 1563 року, за дозволом короля Сигізмунда Августа, Станіслав Собек разом із дружиною Анною заснували (локували) місто з назвою Собкув на землях села Ніда Ритерська, наділивши його Магдебурзьким правомRyszard Szczygieł, Lokacje miast w Polsce w XVI wieku, Lublin 1989.Robert Krzysztofik, Lokacje miejskie na obszarze Polski. Dokumentacja geograficzno-historyczna, Katowice 2007, s.18-19.. Привілей звільняв місто від внутрішніх митних зборів, встановлював торг і два ярмарки на рік. Він також надавав мешканцям 15 років свободи від сплати податківSeweryn Borkiewicz, Zygmunt Linowski, Monografia historyczna i gospodarcza powiatu jędrzejowskiego, Kielce, Związek Ziemian w Jędrzejowie, 1937, s. 47.. Місто отримало герб із зображенням сокири (Топор, герб родини Анни), оточеної двома оленячими рогами (відсилання до герба Брохвич самого Собека), які були оточені різноманітними орнаментами, а навколо неї був напис: «ПЕЧАТКА МІСТА СОБКУВ»Władysław Siarkowski, Sobków, [w:] „Gazeta Kielecka” R. 3, 1872, nr 47, s. 186-187..
У новоствореному місті Собек заснував кальвіністську церкву. Будівля збереглася в своєму початковому вигляді донині – це парафіяльний костел святого СтаніславаMerczyng H., Zbory i senatorowie protestanccy w dawnej Rzeczypospolitej, Warszawa 1904, s. 74-75Kalina D., Dziedzictwo kulturowe gminy Sobków, [w:] Z dziejów Sobkowa. W 450. rocznicę nadania praw miejskich, Kielce 2013, s. 57-59. Близько 1570 року син фундатора Станіслав Собек передав його католицькій церкві.