Володимир Петрович Остапенко ( 12 липня 1936, с. Борщів Радомишльського району Житомирської області ) — український військовик, заступник Генерального інспектора (1995)Розпорядження Президента України від 10 липня 1995 р. №111/95-рп про призначення В.Остапенка заступником Генерального інспектора ГВІ, Перший заступник Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України (1995-2001 - на посаду призначено згідно з Розпорядженням Президента України від 26 вересня 1995 року №251/95-рп та звільнено з посади згідно з Указом Президента України від 9 жовтня 2001 року №945/2001) Указ Президента України від 9 жовтня 2001 року №945/2001 про звільнення В.Остапенка з посади Першого заступника Генерального інспектора та з військової служби за станом здоров’я. Генерал-полковник у відставці.
Життєпис Народився 12 липня 1936 року в селі Борщів Радомишльського району Житомирської областіПро В.Остапенка в книзі «Генерали (адмірали) Збройних Сил України» (1991-2011 рр.) на с.242 . Закінчив Орловське танкове училище в 1957 році, Військову академію бронетанкових військ у 1972 році та Військову академію Генерального штабу в 1990 році.
Служив на офіцерських та генеральських посадах у Збройних Силах Радянського Союзу з 1957 по 1991 роки та у Генеральній військовій інспекції при Президентові України з 1995 по 2001 роки.
Призначався заступником Голови Міжвідомчої Координаційної Групи з підготовки проекту Державної програми розвитку озброєння та військової техніки як Перший заступник Генерального інспектораРозпорядження Президента України від 19.01.1999 №6/99-рпРозпорядження Президента України від 25.09.2000 №291/2000-рп.
Військові звання вищого офіцерського складу присвоєно постановами Ради Міністрів СРСР від 25 жовтня 1979 року – «генерал-майор», від 29 жовтня 1987 року – «генерал-лейтенант» та Указом Президента України від 21 серпня 1997 року № 881/97 присвоєно військове звання «генерал-полковник» Указ Президента України від 21 серпня 1997 року № 881/97 про присвоєння Остапенку В.П. військового звання «генерал-полковник».
Вдовець, дружина Світлана ГригорівнаВірші С.Остапенко в книзі «Друзям. Моим товарищам. To my friends». — Київ: Видавництво «ЛОГОС», 2003, с.170 померла. Має двох синів Ігоря ВолодимировичаЩодо присвоєння Ігорю Остапенку військового звання «генерал-майор» та Олега Володимировича, а також трьох онуківКнига В.Мельникова «Друзям. Моим товарищам. To my friends». — Київ: Видавництво «ЛОГОС», 2003. Вірші про В.Остапенка та його родину на с.с. 67, 91-93, 121-122, 153-155, 164.
Державні нагороди Орден Богдана Хмельницького II ступеня (1998) Про нагородження Орденом Богдана Хмельницького II ступеня, Указ Президента України від 12 липня 2001 року №513/2001. Орден Богдана Хмельницького III ступеня (1996) Про нагородження Орденом Богдана Хмельницького III ступеня, Указ Президента України від 22 серпня 1996 року №745/96. Медалі, інші відомчі заохочувальні відзнаки
Примітки
Джерела
1.
2. Посилання