Степа́н (Стефа́н) (Макси́мович?) Максимо́вич (бл. 1695 — 1740) — український державний діяч доби Гетьманщини. Стародубський полковник (1728—1730, у складі колегії), стародубський полковий писар (1724—1731), полковий суддя (1725).
Походження Походив зі стародубського козацького роду Максимовичів, що, ймовірно, не був споріднений із більш відомим родом нащадків київського орендаря Максима Васильківського, до якого належав інший стародубський полковник Федір Максимович.
Родичами Степана Максимовича, ймовірно, були отаман Розсухівського куреня Стародубської полкової сотні (1718) Прокіп МаксимовичПрисяга Стародубського полку 1718 року / Упорядники І. Ситий, С. Горобець. — Чернігів, 2017, значковий товариш Стародубського полку (1723—1730), отаман Генеральної військової артилерії (1746) Йосип Максимович, значковий товариш Стародубського полку (1737) Семен Максимович.
Зберігся синодик роду Степана Максимовича, в якому перелічені такі імена: Іван, Федір, Афанасій, Марія, Максим, Ганна, ієромонах Климентій, Яків, Георгій, Меланія, Ілля, Олександр, ІванКривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010. Можна припустити, що Афанасій — це тесть Максимовича Опанас Єсимонтовський, Іван і Федір — дід і прадід дружини, Максим — батько.
Життєпис Випускник Києво-Могилянської академії. 1715 поступив на службу канцеляристом до Генеральної військової канцеляріїЗаруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011.
1718 разом з генеральним осавулом Василем Жураківським розбирав скаргу стародубських полчан на свого полковника Лук'яна Жоравку. У липні 1722 відправлений ГВК у Стародубський полк разом зі значковим товаришем Іваном Борозною для проведення ревізії збору «четверних грошей».
З 1723 — «значний військовий канцелярист». 2 жовтня 1723 знову відправлений у Стародуб для взяття звіту «про четверні гроші та про збір з торгів понеділкових» у полкового екзактора (збирача податку) Івана Немировича-Данченка та городничого Федора Політики.
У вересні 1724 призначений стародубським полковим писарем розпорядженням Олександра Рум'янцева — спеціального представника Петра І, що розслідував справу наказного гетьмана Павла Полуботка. Змінив на посаді Григорія Скорупу, що був взятий під арешт. Одночасно отримав титул «управителя полковими справами» (до листопада 1725)Модзалевський В. Малоросійський родословник. Том 3. — Київ, 1910. 1725 деякий час також тримав уряд полкового судді (замість Григорія Скорупи).
У січні 1728 універсалом гетьмана Данила Апостола призначений стародубським полковником у складі колегії разом з тестем Опанасом Єсимонтовським і Семеном Галецьким. Носив титул «правителя полку Стародубівського» (квітень 1729). 1730 поступився посадою на користь московита майора Олександра Дурова. Не пізніше 1732 втратив посаду полкового писаря.
У 1732—1736 згадувався у джерелах як військовий товариш. Помер 1740 року у Стародубі.
Маєтки У посаг за дружину отримав село Тютюри у полковій сотні. Станом на 1723 рік мав 12 дворів, 12 бездвірних хат і 6 бобилів у підданстві.
29 квітня 1723 придбав у Василя Ракушки-Романовського двір з городом і будинком у Стародубі, а також хутір з ґрунтами у селі Басихині полкової сотні. У жовтні 1732 отримав підтвердження володінь від гетьмана Данила Апостола.
Родина У лютому 1721 одружився з Євпраксією Опанасівною Єсимонтовською (1703 — після 1761) — донькою значкового товариша Стародубського полку, що пізніше став полковим обозним і полковником.
Згідно зі сповідальним розписом собору Різдва Христового у Стародубі за 1742 рік, «Євпраксія Афанасова донька Максимовичка вдова» мешкала з сином Михайлом (17 років) і доньками Софією (11 років) та Ганною (10 років). Мала 7 дворових слуг (3 чоловіків і 4 жінок)Державний архів Чернігівської області: Ф. 679, Оп. 1, Спр. 381, Арк. 4. Загалом відомо про чотирьох дітей Степана та Євпраксії Максимовичів:
Марія (1722 — після 1774) — дружина (з 1739) бунчукового товариша Олександра Корецького (помер 1748); другим шлюбом — за лубенським полковником Іваном Кулябкою Михайло (1725 — ?) — канцелярист Генеральної військової канцелярії (1746) Софія (1731 — ?) Ганна (1732 — ?) — дружина бунчукового товариша Івана Стаховича. Успадкувала село Тютюри та селище при селі Меринівка у Стародубській полковій сотні
Примітки