Північно-східний койот (Canis latrans thamnos) — підвид койота, поширений на більшій частині Середнього Заходу США, у східній частині Канадських прерій та в Центральній Канаді. Історично його ареал обмежувався преріями Середнього Заходу, однак з часом він значно розширився і нині охоплює більшу частину регіону Великих озер.
Таксономія Північно-східний койот описаний Гарлі Г. Т. Джексоном в 1949 році. Цей підвид був одним із перших койотів, з якими зіткнулися європейські поселенці, і через характерне середовище існування вони називали його «чагарниковим вовком» (brush wolf). Триномінальна назва thamnos походить від грецького слова , що означає «чагарник, кущ».
Опис Будучи одним із найсхідніших підвидів койота, північно-східний койот належить до найбільших підвидів. Довжина тіла становить від 110 до 130 см, а в штаті Міннесота середня довжина сягає 120 см.
Зазвичай самець північно-східного койота з Великого Торонто або прилеглих регіонів важить близько 14,5 кг. Самці з північної Міннесоти в середньому важать 12,5 кг, тоді як середня самка цього регіону — 11,5 кг. Койоти з Айова в середньому важать 13 кг, а самки — 11,4 кг.
Поширення Північно-східний койот є одним із підвидів койота, ареал якого розширився найбільше. Спочатку він зустрічався в преріях Середнього Заходу, але значно розширив свій ареал після того, як у цих районах поширилися лісозаготівлі та сільське господарство, а пуму та східного вовка винищено. Койотів спостерігали в Онтаріо в 1919 році, а на північно-західному заході Огайо вони почали з’являтися близько 1930 року. До 1988 року північно-східні койоти розширилися на Теннессі і почали пересуватися західною частиною штату разом із південно-східними койотами.
Примітки