Ігор Олексійович Николишин (25 липня 1962, Рогатин, Івано-Франківська область — 22 жовтня 2017) — український хореограф, педагог. Заслужений працівник культури України (1999). Керівник осередку Національної хореографічної спілки України в Тернопільській області (2002)Габрук З. «Життя — як танець, танець — як життя» // Вільне життя плюс. — 2018. — № 85 (2 листоп.). — С. 1..

Життєпис Ігор Николишин народився в місті Рогатині на Івано-Франківщині.

Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (1980), Київський інститут культури (1984). Працював танцюристом хореографічного колективу, викладачем хореографії Самбірського культурно-освітнього училища. Від 1986 року працював викладачем хореографії Теребовлянського вищого училища культури, в якому заснував і очолював народний ансамбль танцю «Любисток». За цей час колектив став регулярним учасником всеукраїнських та міжнародних культурних заходів та гастролював країнами Європи, популяризуючи українську народну хореографію. Реалізував низку хореографічних проєктів, зокрема був постановником художньо-театралізованих вистав і звітних концертів майстрів мистецтв Тернопільської області у Києві.

Протягом 2009–2013 років обіймав посаду художнього керівника ансамблю народного танцю «Надзбручанка» Тернопільської обласної філармонії. Під його керівництвом у 2011 році колектив отримав статус «академічного» та здобув першу премію на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народної хореографії імені Павла Вірського.

У 2017 році, Ігор Николишин ініціював створення та очолив дитячу студію танцю при Теребовлянській мистецькій школі. Після відходу засновника справу продовжили його вихованці та колишні студенти, забезпечивши тяглість методики балетмейстера.

Помер 22 жовтня 2017 року. Залишилися дружина та двоє синів.

Доробок Творчий доробок Ігоря Николишина налічує понад 30 хореографічних творів різних форм: балад, композицій, хореографічних картинок та мініатюр. Мистецтвознавці відзначають авторський стиль балетмейстера, що базується на поєднанні традиційної української хореографічної лексики з елементами різних танцювальних течій.

Серед найбільш відомих постановок хореографа: «Весняний гопак», «Лелеки», «Чардаш», «Купала», «Такая їх доля», «Думи», «Невільники», «Гуцульська рапсодія», «Циганський», «Опришки», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Козацькі забави», «Дзюмбалики» (на основі фольклору Борщівщини) та інші.

Нагороди Заслужений працівник культури України (6 серпня 1999) — за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки.

Вшанування пам'яті У травні 2019 року в Центрі культури і дозвілля міста Теребовля відбулася урочиста церемонія присвоєння імені Ігоря Николишина двом хореографічним колективам, які він заснував та очолював протягом багатьох років. Почесне ім'я митця отримали народний аматорський ансамбль танцю «Любисток» та зразкова студія танцю «Любисток»Слободян І. «Любисток». Продовження легенди... // Воля. — 2019. — № 22 (31 трав.). — С. 4..

У червні 2025 року, з метою увічнення пам'яті Ігоря Николишина, рішенням Тернопільської обласної ради його ім'ям було названо обласну премію в галузі хореографіїРішення Тернопільської обласної ради № 1132 від 17 червня 2025 року «Про затвердження положення про обласні премії в галузі культури».

Примітки

Джерела

Жив — як танцював... // Вільне життя плюс. — 2017. — № 83 (25 жовт.). — С. 11. Габрук З. Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану... // Воля. — 2018. — № 44 (2 листоп.). — С. 3.