Асері́ас Пас-дель-Рі́о Наголос подано за () — колумбійська чорнометалургійна компанія, якій належить перший і єдиний в країні металургійний комбінат (став до ладу у 1954 році). Штаб-квартира компанії розташована у столиці країни — місті Богота. Гірничовидобувні і виробничі підрозділи комбінату розташовані в кількох муніципалітетах, його металургійний завод розташований у селищі Беленсіто (муніципалітет Нобса департаменту Бояка). Створена у 1947 році як державна компанія для будівництва металургійного комбінату і управління ним, поступово перетворилася на приватну. О. Клесмет. Проблемы индустриализации Латинской Америки. — 1966. — С. 70. Вона стала важливою колумбійською компанією, однією з опор колумбійської індустріалізації середини 20 століття. Відіграла ключову роль у розвитку чорної металургії в країні. Компанія входить в фінансово-промислову групу «Trinity Capital» (з 2023 року).
Металургійний комбінат, яким володіє компанія, на момент введення в експлуатацію (1954) став четвертим у Латинській Америці підприємством чорної металургії з повним циклом виробництва. Є. Литаврина. Колумбия. — М.: Мысль. — 165 с. — С. 96. Комбінат є найбільшим металургійним підприємством Колумбії протягом понад як 70 років. З перших десятиліть роботи і дотипер його називають «гордістю Колумбії». Тарасов К. У карты мира — Колумбия. — 1976г. Він залишається символом зусиль країни позбутися залежності від іноземної промислової. Потужність комбінату по сталі становить 400 тис. т на рік. Він виробляє 30 % сталі в країні.
Виробничі потужності Річний видобуток залізної руди становить 212 000 тонн, виробництво сталі — 324 000 т.
Компанії належать вугільна шахта, залізорудна копальня на найбільшому в країні родовищі Пас-дель-Ріо, збагачувальна фабрика, аглофабрика, металургійний завод повного виробничого циклу. Комбінат був державним підприємством з 1 % приватних інвестицій, але до 1980 року стало на 96 % приватним. p. 269
Завод розташований на березі річки Чикамоча.
Окрім заводу в Беленсіто, у муніципалітеті Пас-дель-Ріо, в місті Убала (Кундінамарка), розташована залізна шахта «Ель Сантуаріо».
Завод має 7 знаків якості Колумбійського інституту технічної стандартизації і сертифікації (Іконтес, ).
Залізорудна шахта «Ель-Уво» () на набільшому в країні родовищі Пас-дель-Ріо, збагачувальна фабрика у Пас-де-Ріо, вапнякова шахта і вапняковий завод у Бояці, 250 тис. т руди (2023).
Символіка Першим символом, який мав Acerías Paz del Río, була сталева ложка, що заливала сталь. Цей образ не був запатентований компанією, і інша сталеливарна компанія в країні його привласнила. Потім він прийняв зображення двох трикутників і двох кіл як символ, що символізує процес скручування сталі. Цей символ залишався кілька десятиліть, аж до серпня 2010 року, коли його замінили на коло з кількома крапками.
Власники За актом No4410 від 17 вересня 1948 року була створена Національна сталеливарна компанія Пас-дель-Ріо. У жовтні 1954 року, коли компанія почала працювати, її корпоративну назву було змінено на Acerías Paz del Río S.A. згідно з актом 3023. У 2010 році компанію було перейменовано на PazdelRío в рамках стратегії оновлення компанії. Новий імідж бразильського виробника сталі Votorantim включав зміну символу.
16 березня 2007 року в рамках процесу інтернаціоналізації Votorantim Siderúrgia придбала 52,1 % акцій Acerías Paz del Río, а у 2010 році стала частиною бразильської групи Votorantim Siderúrgia, таким чином змінивши свій корпоративний імідж, об'єднавши логотип.
Votorantim сплатив 131,42 песо за кожну акцію Acerías Paz del Río. Ця цифра значно перевищувала 52 песо за акцію, з яких розпочався аукціон, що тривав п'ять годин на Колумбійській фондовій біржі. Від цього розквіту для регіону залишилося дуже мало.
У січні 2022 року Trinity Capital and Structure Investment Banking сплатила 74,821 мільярда песо за 82,42 відсотка акцій сталеливарної компанії, які належали бразильській групі Votorantim.
Продукція заводу Арматура у бунтах діаметром 8,5, 9, 12 мм, катанка, арматура.
Історія 1942 року Інститут промислового розвитку (IFI) отримав данні щодо наявністі багатих покладів залізної руди у муніципалітеті Пас-де-Ріо провінції Вальдеррама. Ці висновки були підтверджені через два роки. З метою розвитку чорної металургії в Колумбії у 1948 році було створено напівдержавну «Національну металургійну компанію Пас-де-Ріо» ().
У 1948 році в географічному центрі країни, у селещі Беленсіто, розташованому на півдні муніципалітету Нобса (департамент Бояка) біля Согамосо розпочалося будівництво першого в Колумбії металургійного заводу повного виробничого циклу. Спочатку воно зіткнулося з труднощами, зокрема з відмовою Світового банку у фінансуванні, але фінансова підтримка Франції забезпечила реалізацію проекту. Перша черга металургійного заводу «Асеріас Пас-дель-Ріо» передбачала продуктивність 100 тис. т квадратного і круглого прокату, катанки та рейок на рік. Можливість встановлення потужностей для випуску листового прокату розглядалася при подальшому розвитку заводу. Поклади необхідних сировини, палива і флюсів знаходилися у радіусі 50 км від заводу, хоча гірський ландшафт місцевості ускладнював їхнє транспортування. Brief outline of steel industries in some Latin-American countries, New York: UN. Feb. 1953. p. 14 — 15. Report and Recommendations of the President to the Executive Directors on a Proposed Loan to Acerias Paz del Rio S.A., Colombia. June 18, 1963.
Будівництво комбінату почалося за президента Маріано Оспіна Переса, продовжилося за Лауреано Гомеса. Металургійний завод розпочав роботу у 1954 році за диктатора Рохас Пінілья, що був присутній на урочистому відкриті.
Окремі підрозділи комбінату стали до ладу 13 жовтня 1953 року. Вартість комбінату становила 70 млн доларів США. У складі заводу була 1 доменна піч потужністю 550 т чавуну на день, 3 25-тонних томасівських конвертори, 1 20-тонна електродугова піч. Коксохімзавод мав коксову батарею з 43 коксовими печами. Потужність першої черги комбінату — 150 тис. т сталі на рік, з можливістю подальшого збільшення до 250 тис. т і будівництвом листопрокатного цеху. Minerals yearbook: Metals and minerals (except fuels). Year 1954, Volume I, 1958. p. 609—611.
Окрім іншого, робота комбінату призвела до початку виробництва в країні хімічних добрив, головним чином на основі фосфористого шлаку, отриманого від томасівського конверторного виробництва, та в меншій мірі — сульфату амонію, отриманого з відхідних газів коксових печей. До того існувало виробництво добрив з імпортної сировини, з додаванням деяких місцевих інгредієнтів, таких як розчинники та емульгатори в пестицидах. Colombia Today, Vol. 275, No.6 1993. p. 2.
У 1962 році, у зв'язку зі зростанням в країні попиту на сталеву продукцію, було розроблено план розширення виробничих потужностей комбінату «Асіерос Пас-дель-Ріо» з 120 тис. т до 550 тис. т на рік, який було представлено Міжнародному банку реконструкції і розвитку для одержання позики у розмірі 50 млн доларів. Minerals Yearbook. p.706. До кінця 1960-х років перший етап збільшення виробництва до 220 тис. т було реалізовано. Другий план, що передбачав збільшення виробничої потужності до 550 тис. т, мав фінансові проблеми. Комбінат з 1960-х має власний найбільший в країні ЦЗФ.
Наприкінці 1968 року завершено першу програму розширення заводу у Пас-дель-Ріо. В цей час завод у Пас-дель-Ріо виробляв 215 тис. т чавуну на рік. У 1969 році друга программа розширення виробництва на ньому, що передбачала підвищення потужності до 500 000 т прокату, очікувала на міжнародні кредити. Розвивали свої потужності і менші заводи. На одному заводі було встановлено лінію з виробництва бляхи потужністю 60 тис. т на рік, один завод збільшив продуктивність на 20 % і ще на одному заводі було встановлено електродугову сталеплавильну піч, що дозволило йому виплавляти власну сталь. Minerals yearbook. Volume I 1962. p. 668, 697, p. 698, Volume II, p. 246. Thomas E. Weil. Area Handbook for Colombia. U.S. Government Printing Office, 1970. pp. 401—402.
Для того щоб збільшити потужність комбіінату, у 1962—1964 роках було здійснено реконструкцію підприємства і введено у роботу листовий прокатний стан.
У 1963 році державі належало біля 24 % акцій. Тенденции экономического развития стран Латинской Америки. — М. Мысль. — 1969. — С. 168.
У 1974 році існував план підвищення продуктивністі до 1 млн т до 1980 року аби повністю зробити країну незалежною від імпорту сталі. Необхідно було 800 млн доларів. Minerals yearbook: Area reports: international. Year 1973, Volume 3, 1973. p. 246. p. 270. Розробкою проекту займалася відома американська компанія «Артур Мак-Кі і Ко.» () з Клівленду (Огайо). p. 307. Однак, потужність заводу ніколи не була піднята до рівня 1 млн т на рік. 1981 — комбінат збільшив потужність з 200 тис. т до 400 тис. т, яка залишилася до нашого часу (2025).
1971 — переобладнали доменну піч щоб вдувати мазут і зменшити витрату коксу на 30 %. p.240. 1978 — німецька Linde AG мала дати проект кисневої станції для вдування у доменну піч. p. 276—277. У 1978 році комбінат мав прибуток 10 млн доларів, що було на той час його історичним максимумом.
З 1984 року на комбінаті встановлено бесемерівські конвертори і розпочато бесемерівське виробництво сталі.
Квітень 1985 — завершено модернизацію доменної печі з підвищенням її продуктивності з 500 до 900 тис. т чавуну на рік. Прокатний стан мав потужність 400 тис. т p. 245.
З початку 1980-х років компанія «Асеріас Пас-дель-Ріо» зазнала значних збитків у зв'язку з ліквідацією переваг, отриманих за схемою програми захисту та заміщення імпорту, а також міжнародною сталеливарною кризою, що призвело до поступового скорочення кількості прямих робочих місць. https://www.revistaespacios.com/a19v40n32/19403221.html
Історія з ліквідацією На початку 90-х компанія впала в кризу, і в 1999 році тодішній суперінтендант компаній (ad-hoc) Еміліо Хосе Арчіла наказав ліквідувати сталеливарну компанію.
Цей захід було скасовано після протесту робітників і живих сил Бояки. Щоб уникнути ліквідації Acerías Paz del Río, компанія була включена до Закону 550 1999 року.
У межах цього процесу, так званого «Закону про банкрутство», 18 липня 2003 року було підписано угоду про реструктуризацію з кредиторами сталеливарної компанії, за якою працівники стали акціонерами компанії і таким чином врятували компанію.
У березні 2007 року бразильська група Votorantim придбала понад 50 відсотків акцій. Аукціонна операція, яка мала коштувати щонайменше 426 000 мільйонів песо, перевищила один трильйон песо, а 7 000 працівників і пенсіонерів, які вирішили продати свої акції, застрахували понад 600 000 мільйонів, у середньому понад 100 мільйонів на кожного.
Примітки
Література Eduardo Wiesner Durán, Paz del Río (1963). René De La Pedraja, Fedemetal y la industrialización de Colombia (1986). Pinto Escobar, Inés. Progreso, industrialización y utopía en Boyacá: El caso de la siderúrgica de Samacá. Tunja: Publicaciones del Magister en Historia, Universidad Pedagógica y Tecnológica de Colombia, 1997.
Посилання — банківські документи, що стосуються комбінату. — колекція фотографій комбінату «Асеріас Пас-дель-Ріо». aceriaspazdelrio — сторінка компанії на «ЮТубі».