'Євген Федорович Куракін (, місто Челябінськ, тепер Російська Федерація — , місто Челябінськ, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Челябінського облвиконкому. Депутат Верховної ради СРСР 9—11-го скликань.

Життєпис Трудову діяльність розпочав у 1942 році фрезерувальником на Челябінському заводі № 541.

У 1943 році пішов добровольцем до Радянської армії. Воював у Білорусії, Польщі. Вже за Віслою, за Варшавою, у січні 1945 року в одному з боїв був важко поранений в обидві ноги.

Демобілізувавшись, у 1945 році вступив до Челябінського механіко-машинобудівного інституту, в 1948 році перейшов на вечірнє відділення Челябінського інституту механізації та електрифікації сільського господарства. Одночасно працював інженером в Челябінському обласному автомобільному тресті.

З 1950 року — 1-й секретар Совєтського районного комітету ВЛКСМ міста Челябінська.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1954 році затверджений завідувачем відділу Совєтського районного комітету КПРС міста Челябінська.

У 1954 році на заклик ЦК КПРС поїхав на цілинні землі, працював головним інженером, а потім директором радгоспу «Новий Урал» Варненського району Челябінської області.

Восени 1961—1963 роках — 1-й секретар Варненського районного комітету КПРС Челябінської області, начальник Варненського виробничого колгоспо-радгоспного управління Челябінської області.

З 1963 до грудня 1964 року — секретар Челябінського сільського обласного комітету КПРС.

У грудні 1964 — листопаді 1966 року — завідувач сільськогосподарського відділу Челябінського обласного комітету КПРС.

З листопада 1966 року — інструктор, у 1968—1973 роках — завідувач сектору сільськогосподарського відділу ЦК КПРС у Москві.

У липні 1973 — жовтні 1988 року — голова виконавчого комітету Челябінської обласної ради народних депутатів. У цей період розпочалося будівництво метрополітену та віадука до Ленінського району міста Челябінська, було введено в експлуатацію ТЕЦ-3.

З жовтня 1988 року — на пенсії. З 1991 року очолював Челябінську міську раду ветеранів війни, праці, збройних сил та правоохоронних органів. Був членом Громадської палати Челябінської області.

Помер 11 січня 2017 року в Челябінську. Похований у Челябінську на Успенському цвинтарі.

Нагороди та відзнаки орден Жовтневої Революції (1985) орден Трудового Червоного Прапора (1975) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1985) орден Червоної Зірки (1965) два ордени «Знак Пошани» (1966, 1971) орден Пошани (Російська Федерація) (1999) медалі Почесний громадянин Челябінської області (2004) Почесний громадянин міста Челябінська (1998)

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва: Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР», 1984 Депутаты Верховного Совета СССР 9-го созыва. Москва: Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР», 1975