Південний Судан — держава в Східній Африці, що лиш недавно здобула незалежність (2011 рік) і є однією з найменш вивчених з геологічної точки зору країн континенту. Хоча поверхня регіону виглядає як тропічна рівнина, під нею прихований складний і багатошаровий геологічний фундамент. Геологія Південного Судану поєднує прадавні кристалічні породи, молоді рифтові структури та потужні осадові відклади, що мають важливе значення для природних ресурсів країни.

Геологічна основа

Основу геологічної структури Південного Судану становить кристалічний фундамент, що сформувався в докембрійські часи. Це дуже старі метаморфічні та магматичні породи, які виникли мільярди років тому і піддавалися складним тектонічним процесам: метаморфічні гнейси і мігматити — глибоко змінені породи, що свідчать про давнє занурення в мантію та високі тиски; шисти та амфіболіти — метаморфічні породи, що утворилися в результаті перекристалізації осадових і вулканічних гірських порід; основні магматичні інтрузії — граніти та базальти, що прорвали старі породи в глибокому часі.

Ці породи підстеляють значну частину країни та простежуються у вигляді круч та виступів у північних і центральних районах. Вони також містять більшість відомих у країні родовищ корисних копалин, хоча детальні геологічні карти значних районів відсутні через обмежену дослідницьку діяльність.

Пан-Африканська орогенія

У неопротерозой (близько 650—500 млн років тому) величезна тектонічна подія, відома як Пан-Африканська орогенія, призвела до формування великої частини кристалічного фундаменту Африки, включно з територією Південного Судану. Внаслідок рухів літосферних плит відбувалися складки, метаморфізм й інтрузії магматичних порід. Цей процес заклав основу майбутньої структури Африканського континенту.

Мезозойська епоха і формування осадових басейнів

Наступною важливою віхою геологічної історії стало тектонічне розширення кори в мезозої — рифтогенез та формування осадових басейнів. У пізній юрі — ранній крейді (понад 100 млн років тому) почали формуватися великі западини, де акумулювалися товсті осадові відклади: Мугладський басейн. Це один із головних осадових басейнів на південному заході країни, що простягається на сотні кілометрів у північному напрямку. Він сформувався як розширена рифтова структура та наповнився шарами пісковиків, алевролітів і глин. Саме в цих породах зосереджено більшість нафтових родовищ регіону. Формація Умм-Руваба. Це пізньотретинний — четвертинний комплекс осадових відкладів товщиною до кількох тисяч метрів із пісків, гравію та глин, що пов'язано з періодичними річковими й озерними умовами відкладання. Ці відклади лежать над старішими шарами й визначають сучасний рельєф рівнин.

Роль тектоніки та рифтових систем

Південний Судан лежить у зоні, де вплив великої Африканської рифтової системи відчувається особливо сильно. У результаті тектонічних розтягнень утворилися численні рифтові зони та грабени, які контролюють розподіл осадових товщ й місць нафтових покладів.

Ці рифти орієнтовані в основному у напрямку північний захід — південний схід, що відповідає загальній структурі Центральноафриканської сейсмічної зони. Такі структури створили умови для розвитку багатих нафтових басейнів і активної гідродинаміки підземних вод.

Молоді вулканічні відклади

Окрім осадових і метаморфічних порід, у південних та південно-східних районах Південного Судану зустрічаються осадові базальти та туфи, що пов'язані з неогеново-четвертинною вулканічною активністю в межах Східноафриканського рифту. Вони заповнюють окремі ділянки та іноді утворюють локальні підвищення.

Сейсмічність

Південний Судан загалом має низьку або помірну сейсмічність, однак південні та південно-східні райони зазнають впливу Східноафриканської рифтової системи. Тут іноді реєструються слабкі та помірні землетруси, пов'язані з тектонічними розломами та рухами літосферних блоків. Сильні землетруси трапляються рідко, але сейсмічна активність свідчить про поступове тектонічне перетворення регіону.

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Апродов В. А. Природа мира. Вулканы. — М. : Мысль, 1983. — 368 с. Апродов В. А. Природа мира. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 368 с. — ISBN 978-5-244-01122-7 Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с. Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Природа мира. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 399 с. Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008.  — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с.  — ISBN 978-966-346-330-8 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 Південний Судан - Африка Geology of South Sudan Groundwater Resources Assessment for Sustainable Development in South Sudan Hydrogeology of South Sudan - MediaWiki White Nile rift