Копальні Кусейра – колишні гірничовидобувні майданчики на східному узбережжі Єгипту.
В 1912 році італійський Banco di Roma заснував у Єгипті компанію Società Egiziana per l’Estrazione e il Commercio dei Fosfati, завданням якої була розробка покладів фосфоритів в районі Кусейра. Видобуток почали в 1914-му з копальні Джелеь-Найхейлі, що знаходилась за 12 кілометрів від Кусейра.
Економічна криза по завершенні Першої світової війни похитнула становище власника копальні, але це вдалось виправити входженням до капіталу Società Finanziaria per l’Industria e il Commercio. Нове фінансування дозволило придбати права на родовище Джебель-Дуві (за 20 кілометрів від Кусейра), розробка якого почалась в 1923 році (інші ділянки, що мали фосфорити гіршої якості або невигідне розташування, поступово закинули).
Втім, чергові фінансові проблеми призвели в 1927-му до переходу комплексу до компанії Società Anonima Fertilizzanti Naturali Italia (SAFNI), учасниками якої були держава, Banca Nazionale del Lavoro та кооперативна спілка Federazione Italiana dei Consorzi Agrari (Federconsorzi), члени якої потребували фосфоритів для своїх суперфосфатних заводів. В 1933-му, після багаторічної світової економічної кризи SAFNI перейшла під контроль державної інституції Istituto per la Ricostruzione Industriale (IRI), яка, зокрема, відкрила нову копальню в Хамадаті.
Копальні та Кусейр сполучали залізничні колії. В самому Кусейрі провадили сортування та подрібнення, природню та штучну сушку фосфоритів, звели склади та спорудили портові потужності (останніми також користувалась британська British Egyptian Phosphate Company, що вела розробку фосфоритів дещо північніше в районі Сафаги). В 1930-х роках для доставки руди до порту облаштували канатну дорогу. Також в Кусейрі працювала опріснювальна установка продуктивністю 100 тонн на добу та льодогенератори.
У 1942-му британці інтернували весь італійський персонал, проте ще до завершення Другої світової війни добувний комплекс повернули італійцям.
У післявоєнний період на додачу до Джебель-Дуві та Хамадат відкрили копальні Атшан, Нахейль, Абу-Тундуб, Фараа та Хамаравейн і станом 1952 рік кусейрський комплекс міг продукувати 400 тисяч тонн фосфоритів на рік. Ємність силосів довели до 150 тисяч тонн, спорудили нову залізницю з тунелями та збільшили можливості з опріснення до 150 тонн на добу.
В 1958-му копальні були націоналізовані Єгиптом, а в 1964-му припинили роботу.
Примітки