Валерій Володимирович Шкарупа (20 березня 1950, м. Суми) — український художник, реставратор, галерист, артменеджер. Член Всеукраїнстької творчої спілки БЖ-АРТ (1997).
Життєпис Народився в м. Суми 20 березня 1950 р. Мати Наталія Василівна — службовиця, батько Володимир Федосійович мав фах ливарника, але мріяв бути художником, добре малював, разом із сином ходив на етюдиПетрова О. Третє око. — Київ: Фенікс, 2015. — С. 376..
Перші фахові уроки Валерій одержав у сумській художній студії Бориса Данченка.
Навчався в Московському інституті реставрації (1979—1985).
У 1979—2002 рр. працював художником-реставратором у Сумському художньому музеї.
Спільно з однодумцями — випускниками студії Б. Данченка Г. Гідорою, Н. Негребою, М. Юденковим створив та очолив (1989—2000) першу у м. Суми мистецьку приватну галерею «АРТ'С»Захарова К. Современная художественная галерея в провинции / Кира Захарова // Художник у провінції: матеріали міжнар. наук. конф. (24–25 верес. 2009 р., м. Суми). — Суми, 2009. — С. 92. .
У 1980—1996 рр. брав участь в археологічних експедиціях у заповіднику Ольвія, Молдові (Старий Орхей), Вірменії (Мецамор), Узбекистані (Самарканд, Бухара), Південному Сибіру, на Алтаї.
Співавтор ідеї та куратор міжнародних проєктів «Раку-кераміка» (з 1993)Федевич Л. Раку-кераміка [Другий Міжнародний симпозіум «Раку-кераміка-95»] / Л. Федевич // Червоний промінь (Суми). — 1995. — 22 лип. — С. 3 : фот. і міжнародних симпозіумів Land-Art (1997—2002).
З 1996 живе і працює в Києві. З 1997 р. — член Всеукраїнської творчої спілки БЖ-АРТ.
Постійний учасник живописних пленерів та виставок.
Отримав звання «Художник року» на Міжнародному арт-фестивалі (Київ, 2000).
Роботи зберігаються в київському Музеї сучасного мистецтва, Сумському художньому музеї, Калінінградській художній галереї, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Центрі сучасного мистецтва «Совіарт», Запорізькому художньому музеї, Чернігівському музеї сучасного мистецтва, Muzeum Fur Gestaltunq в Цюриху (Швейцарія), Staatliches Muzeum Schloss Burqk (Німечинні), а також у приватних колекціях — у Вірменії, Італії, Німеччині, Ізраїлі, Швейцарії, Франції, Канаді, Єгипті, США.
Творчість Працює в техніках левкасу та живопису, графіці, кераміці.
Художник створює нефігуративні композиції, натхнені архаїчною природою. Роблячи фактуру рушійною силою творчих роздумів, дає змогу доторкнутися до безмежної, позачасової сили природи. Його нашаровані левкаси зображають поверхні пустельних ґрунтів, а живопис увібрав яскравість степових трав та квітів, рельєфи зораних полів, різноманітність морського дна.
Вибрані твори «Марія та Єлизавета» (1990), «Пост Вавілон» (1993), «Орієнтальне» (2003), «Надвечірній політ» (2006), «Ювенільне море», «Червоне море», «Людина плинної води», «Зникаюче», «Межиріччя» (усі — 2007), «Подорож на Схід» (2009,) «Іоан», «Саломея» (усі —2010), «Леда і Лебідь», «Перлина. Присвята Врубелю», «Внутрішня Монголія» (усі — 2013).
Примітки
Джерела
Світ левкасу. Кн. 2 : альбом / за ред. Миколи Стороженка. — Київ, 2007. — С. 148—151, 173. Сидор-Гібелинда О. Висліди втомленостей / Олег Сидор-Гібелинда // Артанія. — 2011. — № 2 (кн. 23). — С. 74—76 : іл. Маричевська А. «Вечірня прогулянка з саламандрою» / Алла Маричевська, Валерій Шкарупа // Артанія. — 2011. — № 2 (кн. 23). — С. 77—81 : іл. Корсунь Д. Внутрішня Монголія Валерія Шкарупи / Дмитро Корсунь // Артанія. — 2013. — № 3/4 (кн. 32/33). — С. 60—65 : іл. Петрова О. Живописні пригоди Валерія Шкарупи // Петрова О. Третє око: мистецькі студії. — Київ: Фенікс, 2015. — С. 374—381 : іл. Побожій С. Шкарупа Валерій // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво. — Суми: Університетська книга, 2018. — 238—239 : іл.