«Засяло сонце золоте» — українська патріотична пісня-марш, створена у 1917 році. Твір належить до музичної спадщини періоду Української революції 1917–1921 років. Музику написав композитор Іван Недільський. Авторство тексту є предметом дискусій: за різними джерелами воно приписується Сергію Пилипенку або Антіну Лотоцькому.
Історія створення Пісня була написана в італійському таборі для військовополонених Монте-Кассіно, де хорунжий австрійської армії Іван Недільський перебував у 1917 році. Через відсутність професійних інструментів поручик Теодор Чорнописький допоміг композитору виготовити саморобну віолончель з акацієвих дощок від табірних ліжок.
Безпосереднім поштовхом до написання мелодії став схід сонця після нічної грози, який нагадав митцю його рідне містечко Золотий Потік. Питання авторства слів залишається суперечливим: за однією версією текст написав письменник Сергій Пилипенко, за іншою — Антін Лотоцький.
Опис та зміст Композиція поєднує ознаки патріотичного маршу та ліричної пісні. Музична мова твору енергійна та урочиста. Текст побудований на використанні алегорій, де «сонце золоте» символізує державне відродження та волю. Основні образи включають пробудження народу («Народ збудивсь зі сну») , готовність до збройної оборони та апеляцію до козацької символіки («малинові прапори», «козаченьки»).Засяло сонце золоте : збірник пісень / упоряд. Л. Я. Романчук ; нотний текст записала Н. Колтун. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2012. — 48 с. — ISBN 979-0-707579-48-0.
Текст Засяло сонце золоте -
Народ збудив зі сну,
Усе зірвалось, що живе -
Країну боронить свою!
Шумлять прапори малинові,
Твої прапори, краю мій, о, краю мій!
Ідуть у похід козаченьки,
Ідуть вони у славний бій!
Ідуть у бій! Ідуть у бій!
Приспів:
Козаче молодий,
Прапор угору все держи!
За край, за рідний край
Ти з ворогами в бій іди!
Козаче молодий,
Прапор вгору ти все держи!
За край, за край, за рідний край
Ти з ворогами в бій іди!
Ставаймо, браття, як один,
Свій край боронить,
Бо ми не хочемо в ярмі
Рабом під жодним паном жить!
Шумлять прапори малинові,
Твої прапори, краю мій, о, краю мій!
Ідуть у похід козаченьки,
Ідуть вони у славний бій!
Ідуть у бій, ідуть у бій!
Сприйняття та вплив Після 1917 року пісня набула популярності серед військовослужбовців Армії УНР та цивільного населення. У радянський період твір був фактично заборонений через свій державницький характер , проте продовжував функціонувати в українській еміграції.
В Україні інтерес до пісні відновився наприкінці 1980-х років. Твір увійшов до репертуару багатьох колективів, зокрема у 1990-х роках пісню записав чоловічий хоровий ансамбль «Боян» під керівництвом Зиновія-Богдана Антківа. У 2019 році гурт «Хорея Козацька» та Тарас Компаніченко представили автентичну реконструкцію твору в межах проєкту «Пісні Української революції».
Примітки