Єгипетський вовк (Canis lupaster lupaster), або єгипетський шакал — підвид Canis lupaster, поширений в Північній, Східній та частково в Західній Африці.
Таксономія та еволюційна історія Таксономічний статус єгипетського вовка тривалий час залишався невизначеним. Раніше його зазвичай розглядали як підвид золотавого шакала під назвою Canis aureus lupaster. Більшу частину ХХ століття така класифікація була загальноприйнятою, хоча низка зоологів звертала увагу на морфологічні ознаки, які більше відповідали сірому вовку (Canis lupus).
Подальші дослідження мітохондріальної ДНК підтвердили ці припущення, спочатку вказавши на спорідненість тварини із сірим вовком. Тому було запропоновано використовувати назву африканський вовк (Canis lupus lupaster).
У 2015 році геномні дослідження показали, що золотаві шакали Африки та Євразії утворюють окремі монофілетичні лінії, які розійшлися понад один мільйон років тому, що є достатньою підставою для їх визнання окремими видами: Canis aureus та Canis lupaster .
Водночас у третьому виданні Mammal Species of the World (2005) цей таксон і далі розглядається як підвид золотавого шакала.
Фізичні характеристики Єгипетський вовк відрізняється від сенегальського вовка масивнішою будовою тіла, ширшою головою, густішим хутром, довшими ногами, заокругленішими вухами та коротшим хвостом. Його хутро темніше, ніж у золотавого шакала, і має ширшу білу пляму на грудях. Польові спостереження в Національному пташиному заповіднику Джудж у Сенегалі свідчать, що це поодинокий вид, який мешкає на периферії територій сенегальського вовка та домінує над ним у суперечках за туші здобичі.
Біологія та поведінка За свідченнями пастухів у заповіднику Джудж, тоді як сенегальський вовк переважно полює на ягнят, єгипетський вовк нападає на більшу здобич, зокрема на овець, кіз і велику рогату худобу.
Середовище існування та поширення Єгипетський вовк населяє різноманітні типи середовищ. В Алжирі він мешкає в районах із середземноморським кліматом, у прибережних і пагористих місцевостях, зокрема на оброблюваних землях з живоплотами, у чагарниках, соснових гаях і дібровах. Популяції в Сенегалі населяють тропічні та напівпосушливі кліматичні зони, включно із саванами Сахелю. Популяції lupaster у Малі зафіксовано в посушливих сахельських масивах.
Взаємини з людиною Існує припущення, що зображення голови тварини у єгипетського бога Анубіса могло бути засноване на образі Canis lupaster, а не золотавого шакала, як вважалося раніше.
Примітки
Література Osborn, D. J. & Helmy, I. (1980), The contemporary land mammals of Egypt (including Sinai), Fieldiana Zoology new series, no.5, pp. 361–71