Рут Літтл Саттер (; 8 березня 1923 — 3 серпня 1989) — американська ботанікиня й математикиня, найбільш відома своєю роботою над циркадним ритмом руху листя.
Біографія Рут Літтл народилася 8 березня 1923 року в Нью-ЙоркуArthur W. Galston: "RUTH LYTTLE SATTER March 8, 1923–August 3, 1989", J Biol Rhythms March 1991 6: 2–3, bibliographic details, preview.
У 1944 році здобула ступінь бакалавра з математики та фізики у Барнард-коледжі. Після закінчення навчання працювала в Лабораторії Белла та «Maxson Company». У 1946 році одружилася з Робертом Саттером, а у 1947 році стала домогосподаркою, присвятивши себе вихованню чотирьох дітей – Мімі, Шошани, Джейн та Діка. Саттер завжди цікавилася рослинами, і у 1951 році пройшла навчання з садівництва в Нью-Йоркському ботанічному саду та з 1953 по 1963 рік працювала інструкторкою з садівництва у Hobby School при YMCA.
У 1964 році вона розпочала навчання в аспірантурі з фізіології рослин в Університеті Коннектикуту, де у 1968 році здобула ступінь доктора філософії з ботаніки. Під час написання своєї докторської дисертації Саттер почала розкривати молекулярні основи циркадного годинника рослин. Вона визначила вплив червоного світла на морфогенез рослин. Дослідження циркадних ритмів визначило напрямок її кар'єри та суттєво вплинуло на розвиток хронобіології.
У 1968 році, після захисту докторської дисертації, Саттер приєдналася до лабораторії Артура Галстона в Єльському університеті, де вона спочатку працювала штатною біологинею, а згодом науковою співробітницею. У Єльському університеті Саттер продовжила свої дослідження хронобіології рослин, вивчаючи контролювання руху листя. Її робота продемонструвала, що цей рух зумовлений іонним потоком у клітинах листка, і що ті самі механізми контролюють рух, якщо рослина знаходиться в середовищі з циклом світло-темрява або в середовищі з постійним світлом або постійною темрявою. Також у 1980 році вона стала співавторкою третього видання The Life of the Green Plant, підручника з фізіології рослин та ботаніки, разом із Галстоном та іншим колегою, Galston, A. W., Davies, P. J., & Satter, R. L. (1980). The life of the green plant. Prentice-Hall ; hbk ; pbk .
У 1980 році Саттер стала професором-резиденткою в Університеті Коннектикуту, де вона виявила, що цикл є основним механізмом світлової трансдукції в рухових клітинах листка. Того ж року їй діагносьували хронічний лімфолейкоз, але цей діагноз лише посилив її наукову цілеспрямованість. Протягом цього часу вона опублікувала кілька статей, працювала над книгою та здобула міжнародне визнання за свою роботу з хронобіології. Вона також залишалася активною зі своїм чоловіком, подорожуючи світом, катаючись на велосипедах, плаваючи та знайомлячись з різними культурами.
Смерть та спадщина Хоча Саттер залишалася активною протягом довшого часу своєї хвороби, її здоров'я почало погіршуватися наприкінці 1980-х. Якість її життя різко впала, томувона вирішила припинити лікування та використати час, що залишився. Її спокій після цього рішення та її останні дні були увічнені чоловіком у статті в The New York Times.
3 серпня 1989 року Саттер остаточно програла свою затяжну боротьбу з лейкемією у віці 66 років. Заповітом Саттер було засновано Меморіальну премію Рут Саттер, в розмірі 1000 доларів, для жінок, які перервали навчання щонайменше на три роки, щоб виховувати дітейAustin, R. (1997). The Grants Register 1997. New York: Macmillan. У 1990 році Американське математичне товариство заснувало Премію Рут Літтл Саттер з математики, кошти на яку пожертвувала її сестра AMS::Ruth Lyttle Satter Prize in Mathematics. (n.d.). Retrieved April 23, 2019, from http://www.ams.org/prizes-awards/paview.cgi?parent_id=35. Премія вручається кожні два роки та відзначає відданість Саттер дослідженням і заохочує жінок у науці, присуджуючи 5000 доларів науковиці, яка зробила значний внесок у математичні дослідження.
Див. також Список жінок-ботаніків Премія Рут Літтл Саттер з математики
Примітки
Посилання 1988 interview with Satter