Крістоф Еббінггаус, з 9 травня 1913 року фон Еббінггаус (; 26 вересня 1856, Менден — 5 червня 1927, Штутгарт) — німецький воєначальник, генерал-майор Вюртемберзької армії.
Біографія Син паперового фабриканта Фрідріха Еббінггауса і його дружини Августи, уродженої Вагнер. 1 квітня 1875 року вступив в 3-й піхотний полк №121 в Людвігсбурзі. 1 квітня 1876 року відправлений в резерв. 18 травня 1877 року повернувся в свій полк. 18 грудня 1888 року відряджений в районне командування ландверу в Людвігсбурзі, в 1892 році — в штаб-квартику столичного гарнізону Штутгарта. З 14 вересня 1893 року — командир роти піхотного полку «Король Вільгельм I» (6-й Вюртемберзький) №124 в Ульмі (з 1898 року — у Вайнгартені). 20 липня 1904 року переведений в резерв полку. З 21 липня 1906 року — командир батальйону піхотного полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» (2-й Вюртемберзький) №120 в Ульмі. З 22 березня 1912 року служив в штабі піхотного полку «Великий герцог Фрідріх Баденський» (8-й Вюртемберзький) №126 у Страсбурзі.
20 листопада 1913 року призначений тимчасовим командиром піхотного полку «Імператор Фрідріх, король Прусський» (7-й Вюртемберзький) №125 в Штутгарті, 27 січня 1914 року затверджений на посаді. 24 вересня 1914 року знятий з посади через проблеми зі здоров'ям і призначений заступником командира 51-ї піхотної бригади (1-ї Королівської Вюртемберзької), служив в штабі бригади у Штутгарті. 15 березня 1918 року звільнений у відставку. Щоб запобігти руйнуванню військової дисципліни, 10 листопада 1918 року він перейшов до уряду Вільгельма Блоса та відновив командування 51-ю піхотною бригадою, однак 7 грудня 1918 року був остаточно звільнений у відставку.
Після війни французький уряд заочно судив Еббінггауса, оскільки під час боїв біля Лонгюїона 23-24 серпня 1914 року, які вів його полк, загинули декілька цивільних мешканців.
Похований на Гірському цвинтарі Штутгарта.Hermann Ziegler: Ehemaliger Kirchhof Berg, ehemaliger Bergfriedhof am Raitelsberg, Bergfriedhof (= Friedhöfe in Stuttgart, Band 1), Stuttgart 1987, S. 68.
Сім'я В 1886 році одружився з Анною фон Лойце (1864–1950), дочкою власника басейну Людвіга Лойце.
Звання
Офіцер-аспірант (1 квітня 1875) Фенріх портупеї (9 вересня 1877) Другий лейтенант (7 жовтня 1878) Перший лейтенант (18 грудня 1888) Гауптман (14 вересня 1893) Майор (20 липня 1904) Оберстлейтенант (21 квітня 1911) Оберст (27 січня 1914) Генерал-майор (22 березня 1917)
Нагороди
Столітня медаль (1 червня 1898) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 1 червня 1901) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу (25 лютого 1904) Орден Червоного орла 4-го класу (17 вересня 1909) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (25 лютого 1911) почесний хрест (9 травня 1913) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест Вільгельма (Вюртемберг) з мечами (20 лютого 1917) корона до хреста (15 березня 1918) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (4 серпня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Бібліографія
Die Memoiren des Generals von Ebbinghaus. Berger, Stuttgart
Примітки
Посилання
Еббінггаус на сайті The Prussian Machine. Nachlass im Hauptstaatsarchiv Stuttgart Christoph von Ebbinghaus auf leobw BArch N 5070