У 2018 році Європейська комісія зібрала представників провідних технологічних компаній та індустрії онлайн-реклами для розробки добровільної системи для боротьби з дезінформацією. Після скандалу між Facebook та Cambridge Analytica та Комісія висловила стурбованість тим, що «масові онлайн-кампанії з дезінформації» «широко використовуються низкою вітчизняних та іноземних суб’єктів для сіяння недовіри та створення суспільної напруженості». Більше того, онлайн-платформи, де відбуваються ці кампанії, за даними комісії, «не діяли пропорційно, не впоравшись із викликом, що ставиться перед дезінформацією та маніпулятивним використанням інфраструктури платформ».

Кодекс визначає визначення дезінформації, а також п'ять загальних зобов'язань для підписантів галузі. Підписанти зобов'язуються готувати щорічні звіти про самооцінку для розгляду Європейською Комісією.

Визначення дезінформації Кодекс визначає дезінформацію як «перевірено неправдиву або оманливу інформацію, яка в сукупності

(a) створюється, презентується та поширюється з метою отримання економічної вигоди або навмисного введення громадськості в оману; та (b) Може завдати шкоди громадськості, що передбачає загрозу демократичним політичним процесам та процесам розробки політики, а також суспільним благам, таким як захист здоров'я громадян ЄС, навколишнього середовища чи безпеки."

Кодекс визнає, що визначення дезінформації виключає «оманливу рекламу, помилки у висвітленні, сатиру та пародії, або чітко визначені партійні новини та коментарі».

Зобов'язання Кодекс визначає п'ять широких зобов'язань для підписантів галузі та передбачає гнучке використання. Підписанти можуть вибирати, яких зобов'язань вони дотримуватимуться, залежно від характеру своїх послуг та технічних можливостей.

Ретельна перевірка місць розміщення реклами Підписанти визнають необхідність «суттєвого покращення контролю за розміщенням реклами, зокрема, з метою зменшення доходів розповсюджувачів дезінформації».

Політична реклама та реклама, що базується на певних питаннях Загалом, підписанти «визнають заклик [Європейської комісії] визнати важливість забезпечення прозорості щодо політичної та тематичної реклами».

Цілісність послуг Підписанти визнають «важливість активізації та демонстрації ефективності зусиль щодо закриття фейкових облікових записів, а також важливість встановлення чітких систем маркування та правил для ботів, щоб гарантувати, що їхню діяльність не можна сплутати з людською взаємодією».

Розширення прав і можливостей споживачів Підписанти зобов’язуються «інвестувати в технологічні засоби для визначення пріоритетності релевантної, достовірної та авторитетної інформації, де це доречно, у пошуку, стрічках новин або інших автоматично ранжованих каналах розповсюдження».

Розширення можливостей дослідницької спільноти Загалом, підписанти «зобов’язуються підтримувати добросовісні незалежні зусилля щодо відстеження дезінформації та розуміння її впливу».

Підписанти

Facebook (2018) Google (2018) Twitter (2018) (2018) Association des agences conseils en communication (AACC) (2018) Європейська асоціація комунікаційних агентств (EACA) (2018) EDiMA (2018) Європейське бюро інтерактивної реклами (2018) Бельгійський союз рекламодавців (UBA) (2018) Всесвітня федерація рекламодавців (WFA) (2018) AKA (2018) Microsoft (2019) Асоціація маркетингових комунікацій SAR (2019) TikTok (2020) Goldbach Audience (2020) Креативність і комунікація (2020)

Див. також

Прозорість та цільова спрямованість політичної реклами

Примітки