«Перипетії кохання» () — американський комедійна-драма 1998 року, яка розповідає історію кількох, на перший погляд, не пов'язаних між собою персонажів. Фільм був представлений на 49-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У ролях: Джилліан Андерсон, Еллен Берстін, Шон Коннері, Ентоні Едвардс, Анджеліна Джолі, Джей Мор, Раян Філліпп, Денніс Квейд, Джина Роулендс, Джон Стюарт та Медлін Стоу.

Сюжет У Лос-Анджелесі показано життя персонажів, долі яких переплітаються між собою. Серед них — літня пара, яка збирається поновити свої шлюбні обітниці; театральний режисер і архітектор, які починають нове життя; молода жінка, яка прагне розваг; гомосексуаліст, який помирає від СНІДу, і його мати, з якою він не мав близьких стосунків; пара, яка має роман, і її чоловік, який шукає способи вирватися з рутини шлюбу.

У міру розвитку сюжету зв'язки між персонажами стають очевидними.

Нещасливий у шлюбі Х'ю регулярно заграє до жінок, розповідаючи їм різні брехливі історії: що він вбив свою дружину і сина в автокатастрофі; що його дружина і діти покинули його в той самий день, коли його звільнили з роботи; і що він зрадив дружину з її братом. Х'ю зустрічає свою однокурсницю з курсів імпровізації Валерію в барі і каже їй, що в реальному житті він виступає краще, ніж на заняттях.

Пол, який страждає на пухлину мозку, та Ханна планують святкування 40-ї річниці весілля та поновлення шлюбних обітниць. Незважаючи на всі зусилля Ханни, Пол відмовляється визнати, що він помирає. Ханна розглядає можливість скасування своєї телевізійної кулінарної програми, але Пол не дозволяє їй цього зробити. Коли Ханна звинувачує Пола через фотографію іншої жінки на його столі, він зізнається, що ніколи не спав з нею, бо кохав її.

Самотня театральна режисерка Мередіт зустрічається з архітектором Трентом. Обоє розлучені; Мередіт вже багато разів обпалювалася, а Трент і через чотири роки після розлучення все ще носить обручку. Трент переконує Мередіт запросити його до себе і приготувати вечерю. Мередіт панікує, коли він приходить, спочатку кажучи йому, що вони не будуть займатися сексом, а потім просячи його піти, мовляв, щоб уникнути неминучого розчарування. Однак Трент отримує другий шанс, і вони зближуються в його квартирі.

Іскра зникла з шлюбу Грейсі, яка справляється з цим, зустрічаючись зі своїм коханцем Роджером в готельних номерах, перш ніж повертатися додому до свого віддаленого чоловіка Х'ю. Роджер хоче, щоб їхні стосунки розвивалися далі, ніж просто секс, але Грейсі твердо стоїть на тому, щоб все залишилося як є. Грейсі вперше привносить спонтанність у життя Роджера.

Марк тяжко хворий на СНІД, і доглядає за ним його мати Мілдред, яка після років відчуження нарешті дізнається, що він гей, завдяки його діагнозу. Він просить її прочитати йому «Goodnight Moon», коли він помирає.

Двадцятирічна клубна дівчина Джоан фліртує з Кінаном після того, як остаточно розірвала стосунки зі своїм колишнім через телефон. Поскаржившись на те, як жахливі були її стосунки, Джоан пропонує Кінану сходити в кіно, але отримує відмову, оскільки він «не зустрічається з дівчатами». Незважаючи на це, Кінан з'являється в кінотеатрі, як і пропонувала Джоан. Джоан і Кінан зізнаються один одному у своїх почуттях. Він розповідає, що його колишня дівчина заразилася СНІДом через спільне використання голок і померла, а він, як наслідок, є ВІЛ-позитивним. Пообіцявши бути обережними, вони починають стосунки.

Мілдред дзвонить Мередіт, щоб запросити її на похорон Марка, який був її коханим у школі, а потім чоловіком, який покинув її заради чоловіка. Повернувшись додому з Мілдред, Мередіт йде до своїх батьків — Ганни та Пола — де вже йдуть приготування до річниці. Сестра Грейсі приходить допомогти, а молодша сестра Джоан з'являється в останній момент.

Роджер проводить церемонію, і ми бачимо всіх трьох сестер на танцмайданчику зі своїми чоловіками та батьками. Навіть Грейсі та Х'ю, здається, примирилися.

Акторський склад Денніс Квейд — Х'ю Анджеліна Джолі — Джоан Раян Філліпп — Кінан Еллен Берстін — Мілдред Шон Коннері — Пол Джилліан Андерсон — Мередіт Джон Стюарт — Трент Медлін Стоу — Грейсі Ентоні Едвардс — Роджер Джина Роулендс — Ханна Джей Мор — Марк Патрісія Кларксон — Елісон Майкл Емерсон — Боско Аманда Піт — Ембер Джеремі Сісто — Малкольм Настасія Кінскі — адвокат Гіларі Дафф

Виробництво За словами режисера Вілларда Керролла, фільм був знятий з бюджетом у 14 мільйонів доларів, оскільки актори на чолі з Шоном Коннері погодилися працювати за 50 000 доларів кожен. Керролл похвалив Коннері, сказавши, що він «продовжував свою цілковиту демократичну співпрацю в ансамблі. Він був найщедрішим актором, хоча і є надзвичайною зіркою», і що Коннері «подав приклад», якому слідували інші.

Оригінальна робоча назва фільму була «Dancing About Architecture», що є відсиланням до фрази у фільмі (заснованої на цитаті про «писання про музику»), що ідея «говорити про кохання» еквівалентна «танцювати про архітектуру». Друга робоча назва, «If Only They Knew», стала головним лейблом для деяких копій компакт-диска із саундтреком. Виконавчими продюсерами є Боб Вайнштейн та Гарві Вайнштейн з Miramax Films.

Персонаж Джона Стюарта — архітектор, його домівкою у фільмі є будинок Шталя.

Саундтрек включає пісні Morcheeba, Bonnie Raitt, Bran Van 3000, Edward Kowalczyk з Live, Neneh Cherry та Moby.

Рецепція Фільм вийшов у Сполучених Штатах 18 грудня 1998 року. У Великій Британії він вийшов 6 серпня 1999 року та посів 11-те місце в рейтингу.

На Rotten Tomatoes фільм має рейтинг схвалення 61% на основі 51 рецензії. На Metacritic фільм має середньозважений бал 55 зі 100 на основі 26 критиків. Глядачі, опитані CinemaScore, поставили фільму середню оцінку «B+» за шкалою від A+ до F.

Роджер Еберт поставив йому негативну оцінку, а у своїй друкованій рецензії оцінив його на 2,5 з 4 через цікаві діалоги, зіркові акторські роботи та чарівні моменти, але визначив його як «майже невдалий» через його м’який, липкий центр. Це був один з останніх фільмів, рецензований в ефірі кінокритиком Джином Сіскелем на програмі «Siskel and Ebert at the Movies» перед його смертю 20 лютого 1999 року. Як і Еберт, Сіскель поставив йому негативну оцінку, вважаючи, що фільм більше про поведінку, ніж про історію.

Джолі отримала нагороду за «Найкращий прорив акторської гри» від Національної ради кінокритиків, а сценариста/режисера Вілларда Керролла було номіновано на нагороду Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Примітки

Посилання

Трейлер фільму «Граючи серцем», YouTube, 2013