Розливи Нілу мали виняткове значення в історії та культурі Єгипту. Принаймні від часів Стародавньому Єгипті відкладення мулу Нілом було важливим для сільського господарства. У XIX—XX століттях уряди Єгипту почали будівництво інфраструктури для . Щорічний цикл повеней у Єгипті закінчився у 1970 році із завершенням будівництва Асуанської греблі.
Передбачуваність розливів ріки та щорічні відкладення мулу в долині та дельті Нілу сприяли створенню надзвичайно родючого ґрунту, який тепер класифікують як алювій на шарі ентисолю. Це сприяло родючості зернових культур і дозволило єгиптянам побудувати багату державу. Єгиптяни були однією з перших груп людей, які займалися сільським господарством у великих масштабах. Це, у свою чергу, стало можливим лише завдяки їхньому впровадженню зрошення, що зрештою призвело до появи форми технології землеробства, що збереглася до XX століття. Давньоєгипетські сільськогосподарські методи дозволяли вирощувати зернові культури, особливо пшеницю та ячмінь, і промислові культуру, такі як льон для ткацтва та папірник для виробництва папірусу. У часи Римської імперії провінція Єгипет була одним із головних виробників пшениці у всій Римській імперії.
Єгиптяни святкували повінь щонайменше з часів ранньої античності. Сьогодні щорічну повінь відзначають двотижневим святом під назвою Вафаа Ель-Ніл, яке починається 15 серпня.
Примітки
Література
William Willcocks, James Ireland Craig: Egyptian Irrigation. Volume I; Egyptian Irrigation. Volume II. 3rd edition. Spon, London/ New York 1913. Greg Shapland: Rivers of Discord: International Water Disputes in the Middle East. C. Hurst & Co., London 1997, , p. 57. (preview on Google books). John V. Sutcliffe, Yvonne P. Parks: The Hydrology of the Nile. International Association of Hydrological Sciences, Wallingford 1999, , p. 151. (PDF ).