Шептицький

Шептицький (до 1951 року — Кристинопіль, з 1951 по 2024 рік — Червоноград) — місто в Україні, адміністративний центр Шептицького району у Львівській області. Економічний та культурний центр на півночі Львівської області. Центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Посідає третє місце за населенням в області. Знаходиться в Надбужанській котловині над річкою Західним Бугом, на півночі Львівської області.

Назва Шептицький — сучасна назва міста від 26 вересня 2024 року, дана на честь митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Червоноград — назва міста між 1951 та 2024 роками. Улітку 2023 року Український інститут національної пам'яті у висновку зазначив, що назва була пов'язана з російською комуністичною політикою, та мала ідеологічне забарвлення. Кристинополь, або Кристинопіль (, ) — назва часів Західноукраїнської Народної Республіки та Польської Республіки, яка була офіційною з 1692 по 3 листопада 1951 року.

Географія Місто розташоване на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто розташоване в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).

Шептицький має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Берестя, шосе Белз — Шептицький та Радехів — Шептицький, залізниці Львів — Ковель та Шептицький — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Шептицький розділений заплавою Західного Бугу на старе місто і нове місто (побудоване завдяки розвитку вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Белза — 19 км, до Сокаля — 9 км, до Хирова — 172 км, до Дрогобича — 151 км.

Історія

Землі, на яких розкинулось сучасне місто, люди обжили здавна: про це свідчать численні археологічні знахідки, найдавніші з яких позначені IX—V тис. до н. е. З кінця Х століття, Белзька земля була частиною Київської Русі, а з 1234 року — була частиною Галицько-волинського князівства.

У XIV столітті за Белзьку землю точилася невпинна боротьба між Литвою, Угорщиною і Польщею, аж поки 1387 року польська королева Ядвіґа, не утвердила польську владу на цих теренах.

Засноване місто у 1692 році, великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 року в Христинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695 році; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.

Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Христинопіль разом з Галичиною, відійшов до Габсбурзької монархії.

На початку Першої світової війни місто 25 серпня 1914 року було захоплене 7-ю кавалерійською дивізією Російської імперії після незначного бою з австрійськими частинами міського ополчення (ландштурмом). У той день місто захищали 13 піхотинців і 4 кавалеристи.

15 лютого 1951 року місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні () з районом ().

У 1950 році тут розпочалося будівництво вугільних шахт задля видобутку кам'яного вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну.

У 1988 році в місті було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а у 1989 році — Народного руху України. 1 серпня 1990 року тут, вперше на території України, знесено пам'ятник Леніну — на півтора місяця раніше, ніж у Львові.

Населення Населення станом на 1 липня 2024 року становило 57 799 осіб (без урахування ВПО).

Історична чисельність населення міста:Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 80.

Національний склад За даними Всеукраїнського перепису населення 2001-го року, 92,31 % населення міста становили українці, 6,44 % — росіяни.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці92,31 %росіяни6,44 %білоруси0,55 %поляки0,19 %інші/не вказали0,51 %

Мовний склад Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська6555093.26 %російська44236.28 %білоруська1660.24 %польська270.04 %румунська190.03 %німецька130.02 %інші/не вказали890.13 %Усього70287100 %

Влада Місто входить до 124-го виборчого округу. У Верховній Раді його представляли народні депутати Степан Володимирович Курпіль (2012—2014, «Батьківщина»), Олег Степанович Мусій (2014—2019, самовисуванець), Олександр Олександрович Камельчук (з 2019, «Слуга народу»).

Єврейська громада Наразі,

у Шептицькому проживає 11–100 євреїв . Найдавніша відома єврейська громада датується 1740 роком.У 1931 році єврейське населення становило 2200 осіб.Єврейський цвинтар датується 18 століттям, а останнє відоме хасидське поховання відбулося у 1941 році. Євреїв Кристинополя депортували до табору смерті Белжець у вересні 1942 року. Єврейське прізвище та рабинська родина Крістінополь / Крістіанполлер походять від колишньої назви міста — Кристинополь. Єврейські іммігранти до Америки з цього міста заснували синагогу Крістенополер та Першу благодійну асоціацію хворих Крістенополер «Бріт Ісаак» у Нью-Йорку. Єврейський цвинтар розташований у центрі міста, на вулиці Шевській.

Економіка З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році, відповідно становила: добувна промисловість — 68,9 % легка — 12,8 % харчова — 2,3 % машинобудівна — 2,4 % виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 % металургія та оброблення металу — 3 % поліграфія — 0,2 % інші — 0,9 %

Діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, зокрема 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс «Шато», 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам та СТО з автомийками. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків а також 2 ТЦ «Кристинопіль» та «Майдан», 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.

Підприємства міста Шахта «Червоноградська» Шахта «Великомостівська» Шахта «Межирічанська» Шахта «Надія» Шахта «Степова» Шахта «Лісова» Шахта «Відродження» завод залізобетонних виробів ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» завод металевих конструкцій «ЧЗМК» деревообробний комбінат ТзОВ «Червоноградський деревообробний комбінат» фабрика жіночої білизни ПрАТ «ВАТ КАЛИНА» панчішно-шкарпеткова фабрика ТОВ «Дюна-Веста» ВАТ «Червоноградське АТП-14628»

Транспорт і зв'язок Територією Шептицького регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Шептицький — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

Є приміський поїзд Сокаль-Львів і Львів-Сокаль (з зупинками в Шептицькому).

Також існує Автошлях Т 1410 — напрямок Шептицький — Радехів (станом на 2012, раніше ).

Відділення зв'язку +ІндексНазва відділення зв'язкуАдреса 80100 ЦПЗ № 7 вул. Шептицького 1А 80101 Виробнича дільниця вул. Шептицького, 1А 80102 Відділення № 2 вул. Б. Хмельницького, 15 80103 Відділення № 3 просп. Шевченка 80104 Відділення № 4 вул. С. Бандери 80105 Відділення № 5 просп. Шевченка, 5 80106 Відділення № 6 вул. Стуса 80107 Відділення № 7 вул. Шептицького 1А 80108 Відділення № 8 80109 Відділення № 9 вул. Грушевського, 1 80110 Відділення № 10 вул. Івасюка+

Банківські установи Шептицьке відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»; Відділення державного банку «Приватбанк» в м. Шептицькому; Шептицьке відділення Райффайзен банку Аваль; Шептицьке відділення Кредобанку; Шептицьке відділення Ідея Банку; Шептицьке відділення банку «Львів»; Всього в Шептицькому представлені біля 10 банків.Банки в Червонограді ubanks.com.ua

Корисні копалини Шептицький гірничо-промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. Порівняно з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно відзначається меншою теплотворністю і більшою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).

Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких належать карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина, залягає в досить великих кількостях, але на даний час не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесоподібні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, яка перетинає площу басейну з півночі на південь. У межах Шептицького району, родовище суглинків міститься біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.

Освіта У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, ліцей імені Тараса Городецького) серед них Шептицька гімназія № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-,на разі, заклад припинив свою роботу. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету.

З 2021 року загальноосвітні школи та ЧНВК перейменували у гімназії, а гімназію № 11 переформували на ліцей або ж, простими словами, старшу школу (10-12 класи).

У 1971 році в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва неодноразово змінювалася, і тепер це Шептицький гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.

У січні 2021 року урочисто відкрився Навчально-практичний центр технології зварювальних робіт, який забезпечить підготовку висококваліфікованих працівників з професій «Електрозварник ручного зварювання» та «Електрогазозварник». Для облаштування Центру, з державного бюджету було виділено 1 млн 800 тис. гривень, більше як 800 тисяч скерували із обласного бюджету, та ще майже чверть мільйона гривень виділили із коштів спецфонду училища.

Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ діють 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

У 2018 році заснований ВЛ НАСВ ім.Петра Сагайдачного.

Символіка 24 червня 2021 року міська рада затвердила логотип і гасло міста. Ілюстративними складниками лого є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість».

Культура

Бібліотеки До міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста (вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, водночас 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.