Музика і штучний інтелект (музика та ШІ) – розробка застосунків, які використовують ШІ для створення музики. Як і в інших галузях, ШІ в музиці також моделює розумову діяльність. Помітною особливістю є здатність алгоритму ШІ навчатися на основі минулих даних, наприклад, у технології комп'ютерного акомпанементу, де ШІ здатний слухати виконавця-людину та виконувати акомпанемент. Штучний інтелект також керує технологією інтерактивної композиції, де комп'ютер пише музику у відповідь на живий виступ. Існують інші застосування ШІ в музиці, які охоплюють не лише музичну композицію, виробництво та виконання, але й те, як музика просувається та споживається. Також розроблено кілька програмних програвачів музики з використанням технології розпізнавання голосу та обробки природної мови для голосового керування музикою. Поточні дослідження включають застосування ШІ в музичній композиції, виконавстві, теорії та цифровій . Композитори / митці, як-от або , у своїх виступах та музичних творах роками досліджують аспекти музичного ШІ. Ще один оригінальний підхід людей до «імітації ШІ» можна знайти в 43-годинній звуковій інсталяції .

Історик мистецтва XX століття Ервін Панофскі припустив, що в будь-якому мистецтві існує три рівні значення: первинне значення, або природний предмет; вторинне значення, або умовний предмет; і третинне значення, або внутрішній зміст предмета. Музика зі штучним інтелектом досліджує найголовніший з них, створюючи музику без «наміру», який зазвичай стоїть за нею, залишаючи композиторів, які слухають створені машиною твори, збентеженими відсутністю очевидного сенсу.

Історія У 1950-х та 1960-х роках музика, створена штучним інтелектом, не була цілком оригінальною, а генерувалася з шаблонів, які визначили люди та передали штучному інтелекту, що було відомо як . З часом комп'ютери ставали потужнішими, що дало змогу залучити в музичну індустрію машинне навчання та штучні нейронні мережі, надаючи штучному інтелекту, замість попередньо визначених шаблонів, великі обсяги даних для вивчення того, як створюється музика. На початку 2000-х років досягнуто подальшого прогресу в галузі штучного інтелекту: генеративно-змагальні мережі (ГЗМ) та глибоке навчання стали використовуватися для того, щоб допомогти ШІ створювати більш оригінальну музику, яка є складнішою та різноманітнішою, ніж це було можливо раніше. Відомі проєкти на основі ШІ, як-от MuseNet від OpenAI та Magenta від Google, продемонстрували здатність штучного інтелекту створювати композиції, що імітують різні музичні стилі.

Хронологія Штучний інтелект у музиці бере початок із проблеми транскрипції: точного запису твору у вигляді нот під час його виконання. Схема «фортепіанного ролика» від , режиму автоматичного запису часу початку та тривалості нот, щоб їх можна було легко транскрибувати від руки у вигляді нот, уперше реалізували 1952 року німецькі інженери Й. Ф. Унґер (J. F. Unger) та Й. Гольфілд (J. Hohlfield).

1957 року ILLIAC I (Іллінойський автоматичний комп'ютер) створив «Сюїту Ілліака для струнного квартету» – повністю комп'ютерно-генерований музичний твір. Комп'ютер запрограмували для цього композитор та математик . 1960 року російський дослідник Рудольф Заріпов опублікував першу у світі статтю про алгоритмічне створення музики з використанням комп'ютера «Урал-1».

1965 року винахідник Рей Курцвайл програму, здатну розпізнавати музичні патерни та синтезувати з них нові композиції. Того ж року комп'ютер уперше з'явився у вікторині .

На 1983 рік набрала обертів музична система Kansei корпорації Yamaha, і 1989 року опубліковано статтю про її розробку. У програмі використано методи обробки музичної інформації та штучного інтелекту, щоб по суті розв'язати задачу транскрипції простіших мелодій, хоча складні мелодії їх особливості навіть сьогодні вважаються складними завданнями для глибокого навчання, а близька до ідеальної транскрипція все ще є предметом досліджень.

1997 року програма штучного інтелекту під назвою «Експерименти в музичному інтелекті» (EMI), схоже, перевершила композитора-людину у завданні створити музичний твір, який імітує стиль Баха. Пізніше EMI стала основою для складнішого алгоритму під назвою Emily Howell.

2002 року група музичних дослідників Лабораторії комп'ютерних наук Sony в Парижі, на чолі з французьким композитором і вченим , розробила Continuator (Продовжувач) – алгоритм, унікально здатний відновити відтворення композиції, яке припинив музикант.

2009 року вийшов перший альбом Emily Howell, в якій далі розвивався музичний штучний інтелект, - From Darkness, Light. Відтоді різні групи опублікували багато інших творів, написаних штучним інтелектом.

2010 року став першою ШІ-системою, яка створила фрагмент оригінальної сучасної класичної музики у власному стилі: «Iamus' Opus 1». Розташований в Університеті Малаги в Іспанії, комп'ютер може створювати повністю оригінальні твори в різних музичних стилях. У серпні 2019 року для дослідження можливості нейронного генерування мелодій за текстами пісень за допомогою методу глибокого умовного LSTM-ГЗМ створено великий набір даних, що включає 12 197 MIDI-пісень, кожна з яких має текст і мелодію.

З розвитком генеративного штучного інтелекту почали з'являтися моделі, здатні за простим текстовим описом створювати повноцінні музичні композиції (включно з текстами пісень). Два помітні вебзастосунки в цій галузі: Suno AI, запущений у грудні 2023 року, та Udio, запущений у квітні 2024 року.

У листопаді 2025 року пісня «Walk My Walk», створена штучним інтелектом і представлена як пісня гурту , очолила чарт продажів цифрових кантрі-пісень Billboard. Того ж року гурт The Velvet Sundown, створений штучним інтелектом, залучив на Spotify 1 млн слухачів.

Стримінговий сервіс Deezer почав позначати пісні, згенеровані штучним інтелектом, та виключати їх зі своїх редакційних плейлистів. Їхній інструмент ґрунтується на опублікованих раніше дослідженнях ознак музики, створеної штучним інтелектом. У листопаді 2025 року сервіс заявив, що щодня завантажується 50 000 пісень, згенерованих штучним інтелектом, що становить близько третини від загальної кількості завантажень.Singh, Jaspreet (12 November 2025). "Are you listening to bots? Survey shows AI music is virtually undetectable". Reuters.

Застосунки

ChucK

— це текстова кросплатформна мова, яку розробили в Принстонському університеті Ге Ванг та Перрі Кук.ChucK => Strongly-timed, On-the-fly Audio Programming Language . Chuck.cs.princeton.edu. Retrieved on 2010-12-22. Видобуваючи та класифікуючи теоретичні методи, знайдені в музичних творах, програма здатна синтезувати на їх основі цілком нові твори. Технологію використано в (Stanford Laptop Orchestra)Driver, Dustin. (1999-03-26) Pro - Profiles - Stanford Laptop Orchestra (SLOrk), pg. 1 . Apple. Retrieved on 2010-12-22. та PLOrk (Princeton Laptop Orchestra).

Jukedeck

– це вебсайт, який давав змогу людям використовувати штучний інтелект для створення оригінальної вільної від роялті музики для використання у відео. Команда почала розробляти технологію генерування музики 2010 року, заснувала компанію на її основі 2012 року та запустила вебсайт публічно 2015 року. Спочатку використовувано технологію алгоритмічної композиції на основі правил, яку пізніше замінили штучними нейронними мережами. Вебсайт використано для створення понад 1 млн музичних творів, а серед брендів, які його використовували, були Coca-Cola, Google, та Музей природознавства в Лондоні. 2019 року компанію придбала ByteDance.

MorpheuS MorpheuS – це дослідницький проєкт та Елейн Чу (Elaine Chew) з Лондонського університету королеви Марії, який фінансує проєкт ЄС ім. Марії Склодовської-Кюрі. Система використовує оптимізаційний підхід, заснований на алгоритмі , для перетворення наявних шаблонних фрагментів на нові твори із заданим рівнем тональної напруги, який динамічно змінюється протягом усього твору. Цей підхід дає змогу інтегрувати техніку виявлення шаблонів, щоб забезпечити у згенерованій музиці довгострокову структуру та повторювані теми. Твори, написані MorpheuS, виконувано на концертах у Стенфорді та Лондоні.

AIVA

Створена в лютому 2016 року в Люксембурзі, – це програма, яка створює саундтреки для будь-якого типу медіа. Алгоритми, що лежать в основі AIVA, ґрунтуються на архітектурах глибокого навчання. AIVA також використовувано для створення рок-треку On the Edge, а також поп-мелодії Love Sick у співпраці зі співачкою для створення її альбому 2018 року "I am AI".

Google Magenta

Команда Google Magenta, з моменту запуску 2016 року, опублікувала кілька музичних програм на основі штучного інтелекту та технічних статей. 2017 року вони випустили алгоритм і набір даних , а також апаратний музичний інструмент із відкритим кодом, покликаний полегшити музикантам використання алгоритму. Інструмент використовували у своїх альбомах відомі виконавці, як-от Grimes та . 2018 року вони випустили програму для імпровізації на фортепіано під назвою Piano Genie. Пізніше з'явився Magenta Studio - набір із 5 MIDI-плагінів, які дають змогу виробникам включати музику у свої робочі станції. 2023 року їхня команда машинного навчання опублікувала на GitHub технічну статтю, в якій описано приватний генератор музики за текстом MusicLM, який вони розробили.

Riffusion

Spike AI Spike AI — це на основі штучного інтелекту, який розробив у співпраці зі своїм сином Джошуа Стентом та другом Генрі Ремзі, що аналізує треки та надає пропозиції щодо підвищення чистоти та інших аспектів під час . Спілкування здійснюється за допомогою чат-бота, навченого на персональних даних Спайка Стента. Плагін інтегрується в цифрову звукову робочу станцію.

Застосування в музиці Штучний інтелект потенційно може впливати на те, як продюсери створюють музику, повторно генеруючи трек, відповідно до підказок творця. Ці підказки дають змогу ШІ дотримуватися певного стилю, якого намагається досягти виконавець. ШІ також використовувано в музичному аналізі для виявлення ознак, розпізнавання шаблонів та музичних рекомендацій. На основі штучного інтелекту розроблено нові інструменти, які допомагають у створенні оригінальних музичних композицій, як-от (Artificial Intelligence Virtual Artist) та Udio. Це робиться через надання ШІ модельних даних вже існуючої музики та аналізу даних за допомогою методів глибокого навчання для створення музики в багатьох різних жанрах, як-от класична чи електронна музика. В музичних та хорових класах уже впроваджують програми на основі ШІ, які сприяють музичному навчанню та розвитку в учнів творчих навичок, де ШІ показав статистично значуще покращення.

Етичні та правові міркування

Кілька музикантів, як-от Дуа Ліпа, Елтон Джон, Нік Кейв, Пол Маккартні та Стінг, розкритикували використання штучного інтелекту в музиці та закликають уряд Великої Британії вжити заходів із цього питання. Ще одним прикладом цього протесту є німий альбом 2025 року .

Деякі артисти, як-от Ґраймз, заохочували використання штучного інтелекту в музиці.

Хоча штучний інтелект і допомагає створювати нову музику, з моменту його появи виникло багато питань. Серед основних проблем – вплив на економіку перебрання штучним інтелектом керування музичним виробництвом, кому насправді належить музика, створена штучним інтелектом, та зниження попиту на музичні композиції, створені людиною. Деякі критики стверджують, що штучний інтелект применшує цінність людської творчості, тоді як прихильники розглядають його як допоміжний інструмент, який розширює мистецькі можливості, а не замінює музикантів-людей.

Крім того, висловлювалися побоювання щодо потенціалу штучного інтелекту гомогенізувати музику. Моделі на основі штучного інтелекту часто створюють композиції на основі чинних тенденцій, що, на думку декого, може обмежити музичне різноманіття. Працюючи над цією проблемою, дослідники розробляють системи штучного інтелекту, які включають більш нюансовані творчі елементи, що додає стилістичної варіативності.