Юліус Байлер, з 25 лютого 1905 року фон Байлер (; 8 лютого 1853, Штутгарт — 12 травня 1918, Берлін) — німецький офіцер інженерних військ, генерал-майор Вюртемберзької армії.
Біографія Юліус був сином чиновника Нонуса фон Байлера та Марії Фрідеріке. Його мати була дочкою Георга Якоба Генріха Мака, бургомістра Гайденгайма, та Анни Марії Шуллер. Його дідом по батьківській лінії був Йоганнес Байлер, а бабусею — Урсула Ульманн.
17 жовтня 1873 року вступив в піонерський батальйон №13 (Ульм), з 23 травня 1881 року — батальйонний ад'ютант, з 26 квітня 1887 року — командир роти. 23 грудня 1889 року направлений в 3-ю інженерну інспекцію інженерного та піонерського корпусу в Берліні і того ж дня відряджений в фортецю Страсбург. З 18 жовтня 1896 року — ад'ютант генеральної інспекції інженерного та піонерського корпусу в Берліні. 18 травня 1901 року знову направлений в 3-ю інженерну інспекцію інженерного та піонерського корпусу. З 1 квітня 1902 року — тимчасовий командир 8-ї фортечної інспекції (Фрайбург), 25 квітня 1904 року затверджений на посаді. 15 червня 1907 року звільнений у відставку з пенсією та правом носіння уніформи піонерського батальйону №13. Він став генеральним менеджером компанії Wayss & Freytag у Нойштадт-Гардті. Два роки по тому він переїхав до Санкт-Петербурга, де розроблялися системи каналізації та водопостачання.
Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року переданий в розпорядження армії. З 15 лютого 1915 року і до кінця життя — генерал інженерного та піонерського корпусу в генерал-губернаторстві Бельгія. У Бельгії він написав меморандум про значення сучасних фортифікаційних споруд. Штутгартське вище технічне училище на основі цієї роботи присвоїло йому почесний ступінь доктора інженерних наук. У грудні 1915 року його було призначено виконавчим директором Ліги молодої Німеччини.
Сім'я Байлер одружився з жінкою на ім'я Анна 5 листопада 1884 року в Штутгарті.
Звання
Другий лейтенант (17 жовтня 1873) Перший лейтенант без патенту (8 вересня 1878; отримав патент 23 травня 1881) Гауптман без патенту (26 квітня 1887; отримав патент 13 грудня 1887) Майор (18 жовтня 1896) Оберстлейтенант (18 квітня 1903) Оберст (10 квітня 1906) Генерал-майор запасу (25 лютого 1913) Генерал-майор (25 лютого 1915)
Нагороди
Столітня медаль (22 березня 1897) Орден Червоного орла 4-го класу з короною (1897) 3-го класу (12 липня 1907) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 1897) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (9 червня 1897) командорський хрест 2-го класу (3 травня 1907) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (27 серпня 1899) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (3 травня 1901) почесний хрест (25 лютого 1905) командорський хрест з мечами (14 червня 1915) Орден Церінгенського лева лицарський хрест 1-го класу (11 лютого 1903) дубове листя до ордена (10 березня 1905) командорський хрест 2-го класу (3 вересня 1907) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 1-го класу (11 лютого 1903) 2-го класу із зіркою і мечами (6 листопада 1915) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (27 травня 1916)
Література
Посилання
Байлер на сайті The Prussian Machine.