Людмила Олександрівна Красицька (13 червня 1952, м. Майкоп, Краснодарський край, РРФСР) — українська поетеса, журналістка, громадська діячка. Президентка Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду імені Т. Г. Шевченка.
Біографічні відомості
Народилася у місті Майкопі в Адигеї. З 12 років проживає в Києві.
Закінчила Київський політехнічний інститут (1975), за фахом — радіоінженер. А також народний університет журналістики при Київській організації СЖУ (1978).
Працювала провідним інженером Виробничого об'єднання ім. С. Корольова.
Від 1992 року — оцільниця громадської організації Всеукраїнський благодійний культурно-науковий фонд імені Т. Г. Шевченка. Від 2005 року — редакторка «Шевченківського краєзнавчого альманаху».
Творчість
Спільно з Дмитром Красицьким брала участь у написанні циклу публікацій до книги «Гілки Шевченкового роду».
Авторка поетичних збірок «Причастя» (К., 1996), «Листопад тисячоліття» (К., 2001), «Тут, на нашому кутку» (К., 2006), а також низки статей у періодиці з питань шевченкознавства.
Відзнаки
Лауреатка літературно-мистецької премії імені Володимира Малика Лубенської міської ради за документальну драму «Світло це світить у темряві, але темрява його не поглинає…» (2023)Щорічна літературно-мистецька премія імені Володимира Малика.
Примітки
Джерела і посилання