Коаліція охочих — це риторичний термін, що стосується тимчасового міжнародного партнерства, створеного з метою досягнення певної мети, зазвичай військового чи політичного характеру.

Походження Цей термін був введений на початку 1970-х років професором MIT Лінкольном П. Блумфілдом та його колегами, включаючи Харланда Клівленда з Університету Міннесоти. У липні 1971 року Блумфілд у статті для NYT описав необхідність коаліції країн, які бажають підтримати важливі цілі з підтримання миру або стабілізації конфлікту, схвалені Організацією Об'єднаних Націй. Цей термін був підхоплений державним секретарем Генрі Кіссінджером у листі до Блумфілда 1973 року, де він визнав пропозицію останнього щодо «коаліцій охочих». 9 травня 1988 року Клівленд написав листа «для протоколу» редактору журналу «Foreign Affairs», в якому чітко зазначив, що Блумфілд був автором цієї фрази, вперше опублікованої в його книзі 1974 року «У пошуках американської зовнішньої політики». У 2002 році Блумфілд опублікував ще одну статтю-колонку, наполягаючи на тому, що Клівленд також є автором цієї фрази.

Використання Військово-політичний термін Цей термін був використаний президентом США Біллом Клінтоном у червні 1994 року стосовно можливих операцій проти Північної Кореї, у розпал протистояння 1994 року з країною через ядерну зброю.Ibiblio.org (спочатку офіційний реліз Білого дому), Interview with the President by Sam Donaldson ABC, 5 червня 1994.

У своєму листі, в якому представлялася Стратегія національної безпеки 2002 року, президент США Джордж Буш наголосив на важливій ролі «коаліцій охочих».

Коаліція охочих стосувалася очолюваних США Багатонаціональних сил – Ірак, військового командування під час вторгнення до Іраку 2003 року та більшої частини подальшої Війни в Іраку.

Його також застосовували до операції INTERFET під керівництвом Австралії у Східному Тиморі з 1999 по 2000 рік.

1 березня 2025 року президент Чехії Петр Павел опублікував допис у соціальних мережах X, закликаючи до формування коаліції охочих для припинення російського вторгнення в Україну. Наступного дня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер висловив цю думку після міжнародного саміту з питань України, що відбувся в Лондоні за участю 18 європейських лідерів. Він сказав, що Велика Британія співпрацюватиме з Францією та іншими європейськими країнами, щоб забезпечити гарантії безпеки для України, з довгостроковою метою укладення певної мирної угоди з Росією.

18 серпня 2025 року Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн назвала екстрений саміт європейських лідерів на багатосторонній зустрічі Білого дому щодо України у серпні 2025 року «Коаліцією охочих».

Інше Ральф Гонсалвіш із Сент-Вінсенту та Гренадинів назвав партнерство Фіделя Кастро з Куби, Патріка Меннінга з Тринідаду і Тобаго та Уго Чавеса з Венесуели для будівництва Міжнародного аеропорту Аргайл «Коаліцією бажаючих», а в аеропорту було розміщено присвячену їй експозицію. Меннінг також прагнув створити «коаліцію охочих» у формі економічного союзу з державами-членами Організації держав Східного Карибського басейну.

Адміністрацію Народного партнерства колишньої прем'єр-міністра Тринідаду і Тобаго Камли Персад-Біссессар, яка перемогла на загальних виборах у Тринідаді і Тобаго 2010 року, називають «коаліцією охочих».

На початку 2000-х років посол Угорщини в США Андраш Сімоні створив благодійний рок-гурт під назвою «Коаліція охочих» разом з колишнім гітаристом Steely Dan та Doobie Brothers Джеффом «Сканком» Бакстером та американськими чиновниками, включаючи тодішнього помічника державного секретаря Лінкольна Блумфілда-молодшого.

Посилання