Ю́лія В'ячесла́вівна Майстре́нко-Ваку́ленко ( 7 жовтня 1975 році, Київ) — вчена-мистецтвознавець, художниця-графік, кандидат мистецтвознавства (2012), член НСХУ (2000), заслужений художник України (2013). Дружина В. Вакуленка.

Біографія Народилася 7 жовтня 1975 році в Києві.

У 2000 році закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (одним з викладачів був Андрій Чебикін).

Працює в альма-матер з 2001 року: доцент кафедри рисунка (з 2009 року).

З 2019 по 2021 рік — виконувала обов'язки завідувачки кафедри сценографії та екранних мистецтв.

З 2021 по 2022 рік — декан факультету образотворчого мистецтва та реставрації.

2022 року — виконувала обов'язки проректора з наукової та творчої роботи, а з 2023 року — проректор з наукової та творчої роботи.

Живе в Києві.

Наукова робота Досліджує український станковий академічний рисунок у контексті розвитку європейських художніх шкіл.

Основні праці За ЕСУ:

Терміни «рисунок» і «малюнок» в українському мистецтві // Укр. АМ: Дослідн. та наук. пр. — К., 2004. — Вип. 11; Передумови виникнення українського станкового рисунка мистецтві // Там само. — 2008. — Вип. 15; Графічна спадщина Т. Г. Шевченка як чинник мистецької майстерності (погляд на матеріали і техніку виконання) // Мистецтвознавство України. — К., 2009. — Вип. 10; Основні тенденції становлення й розвитку українського станкового рисунка (кінець XVII — початок ХХ століття) // Вісн. Харків. академії дизайну і мистецтв. — 2013. — Вип. 3; Етнографізм в українському станковому рисунку. Стильова еволюція від романтизму до модерну // Мист. освіта: зміст, технології, менеджмент. Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 8.

Творча робота Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок з 1994 року. Персональні — у Києві (1998, 2000 —2001, 2003). Основна галузь — станкова графіка (кольоровий офорт, колаж, левкас). Джерело натхнення — українські барокові орнаменти, гравюра, іконопис. Художниця виробила необароковий стиль офортів. Для її творчості притаманний комплексний, ансамблевий характер втілення (більшість творів задумані як цикли).

Основні твори За ЕСУ:

серії — «Христос — Бог людський» (2000), «Світильники райського саду» (2001), «Храми України» (2003), «Дерев'яні церкви України» (2014 —2015); «Три зозулі на щастя», «Моя родина» (обидва — 2003), «Ода Іспанії, акведукам та Ґауді» (2004), «Кам'янець-Подільська фортеця» (2005), «Жар-Птах та Яйце-Райце» (2014).

Нагороди

Заслужений художник України (2013); Грамота Верховної Ради України (2018).

Примітки

Джерела

Література

Юлія Майстренко: Каталог виставки. — К., 2001. Юлія Майстренко-Вакуленко: Каталог виставки. — К., 2002.