Ташаузька область — адміністративна одиниця на території Туркменської РСР, що існувала в 1939—1963 і 1970—1992 роках. 14 грудня 1992 року на території області утворено Дашховузький велаят (потім перейменований на Дашогузький велаят).
Площа — 73,6 тис. км ². Населення — 665 тис. чол. (1987 рік), у тому числі міське — 31 %. Адміністративно складалася з 8 районів, включала 2 міста, 7 смт (1987). Адміністративний центр — місто Ташауз.
Розташована на півдні Туранської низовини, в межах пустелі Каракуми.
Адміністративний поділ Область створена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 листопада 1939 року.
У 1939 році область ділилася на 9 районів: Андрєєвський, Дарган-Атинський, Ільялинський, Калінінський, Куня-Ургенцький, Ленінський, Тахтинський, Ташаузький і Тельманський. У 1944 році Дарган-Атинський район передали до Чарджоуської області. У 1955 році скасований Андрєєвський район. 10 січня 1963 року область скасована. Одночасно скасовані Ільялинський та Тельманський район. Решта районів передані в республіканське підпорядкування.
14 грудня 1970 року, коли область відновили, вона ділилася на Ільялинський, Калінінський, Куня-Ургенцький, Ленінський, Тахтинський та Ташаузький райони. У 1975 році утворені Октябрський та Тельманський (скасований у 1988 році) райони.
Природа Клімат - різко континентальний. Головна річка — Амудар'я.
Населення У 1939 році в області проживало 255,2 тис. чол. У тому числі туркмени — 56,0%; узбеки — 26,3%; казахи — 10,3%; росіяни — 3,8%; каракалпаки — 1,3%. До 1987 року населення зросло до 655 тис. чол.
Економіка Провідні галузі промисловості — легка (зокрема бавовноочисна) та харчова (олійно-жирова, м'ясо-молочна, консервна) галузі промисловості. Розвинуто металообробку, виробництво будматеріалів. Більшість промислових підприємств — у місті Ташаузі. Сільське господарство спеціалізується на бавовни, м'ясо-молочному скотарстві та каракульському вівчарстві. Поливне землеробство. Іригаційні системи: Гиличбай, Шават, Совєт-Яб, Газабат, Кипчак-Бозеу Понад 60% посівної площі під бавовником. Вирощують також зернові (основні райони рисосіяння Туркменської РСР), овоче-баштанні, кормові культури. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз, коней, верблюдів. Шовківництво.
Перші секретарі обласного комітету КП Туркменії 1944 — 1947 Дземешкевич Микола Венедиктович 1947 — 1952 Гунібеков Мамед 1952 — .01.1958 Караєв Джума Дурди .01.1958 — .02.1960 Атаєв Байрам Дурди .02.1960 — 10.01.1963 Курбанов Джумамурад .12.1970 — 25.10.1986 Атаєв Байри 25.10.1986 — .01.1991 Ходжаков Овлякулі .01.1991 — .12.1991 Мотаєв Сапаргельди
Голови облвиконкому 1941 — 194. Байрамов Нурберди 1946 — 1948 Перієв Новар 1949 — 1952 Єгендурдиєв Пірджан 1955 — 1958 Кульбатиров Халли Батирович 1958 — 1961 Атаєв Реджепкули .12.1970 — .07.1973 Язкулієв Балли .07.1973 — .07.1976 Курбанова Ханіпе .07.1976 — 1978 Шамурадов Утабай Раїмбайович 1978 — 26.11.1980 Гурбанов Гайли Гурбанович 27.11.1980 — 25.10.1986 Моллаєв Кабе 25.10.1986 — 1990 Рашидов В'ячеслав Васильович
Голови обласної ради .03.1990 — .01.1991 Ходжаков Овлякулі .01.1991 — .06.1992 Мотаєв Сапаргельди
Джерела Ташаузская область // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва: Советская энциклопедия, 1969—1978.