Закон про захист прав власників вогнепальної зброї (, FOPA) 1986 року — це федеральний закон Сполучених Штатів, який переглянув і змінив багато положень Закону про контроль над обігом зброї 1968 року.

Реформа федерального законодавства про вогнепальну зброю Відповідно до Закону про контроль над обігом зброї 1968 року, Бюро з алкоголю, тютюну та вогнепальної зброї (ATF) отримало широкі повноваження щодо контролю та застосування нормативних актів стосовно власників федеральних ліцензій на вогнепальну зброю ( FFL) (Такі ліцензії дозволяють фізичним особам або компаніям займатися виробництвом чи імпортом вогнепальної зброї та боєприпасів, а також проводити міжштатну й внутрішньоштатну торгівлю зброєю). Після ухвалення цього закону з боку Національної стрілецької асоціації (NRA) та деяких власників ліцензій FFL пролунали звинувачення у зловживаннях з боку інспекторів ATF. Зокрема, прихильники реформи стверджували, що ATF неодноразово проводило перевірки ліцензіатів FFL з очевидною метою переслідування, аби витіснити їх із бізнесу (оскільки власники ліцензій були змушені постійно займатися інспекціями ATF замість обслуговування клієнтів).

У лютому 1982 року підкомітетом Сенату, який вивчав Другу поправку до Конституції Сполучених Штатів, ⁣було зроблено такий висновок:У звіті також зазначалося, що 75 % кримінальних переслідувань, ініційованих ATF, «були спрямовані проти звичайних громадян, які не мали ані злочинного наміру, ані знань про порушення, але були спровоковані агентами на несвідомі технічні порушення». У ньому стверджувалося, що реформа федерального законодавства про зброю, подібна до запропонованої в законопроєкті S.1030, «значною мірою буде саморегульованою» та «посилить життєво важливий захист конституційних і громадянських свобод тих американців, які вирішили скористатися своїм правом, гарантованим Другою поправкою, на зберігання та носіння зброї».Right to Keep and Bear Arms: Report of the Subcommittee on the Constitution of the Committee on the Judiciary, United States Senate, Ninety-seventh Congress, Second Session Digitized September 30, 2008.

Закон про захист прав власників вогнепальної зброї () 1986 року (FOPA) був спрямований на усунення зловживань, зазначених у звіті Судового підкомітету Сенату 1982 року. Серед реформ були: обмежене відновлення міжштатного продажу довгоствольної зброї, легалізація пересилання боєприпасів через Поштову службу США, скасування вимоги щодо обліку продажів небронебійних боєприпасів⁣, а також федеральний захист транспортування вогнепальної зброї через штати, де володіння такою зброєю за інших умов було б незаконним.

Закон також містив положення, яке забороняло продаж цивільним особам кулеметів, виготовлених після дати набуття законом чинності, обмеживши продаж такої зброї лише для військових та правоохоронних органів. У наступні роки обмежена кількість таких зразків, доступних цивільним, спричинила різке зростання їхньої вартості — більшість із них коштує понад 10 000 доларів США. Щодо повністю автоматичної вогнепальної зброї, ⁣що перебуває у приватній власності в США, політолог Ерл Крушке зазначав, що «приблизно 175 000 одиниць автоматичної вогнепальної зброї були ліцензовані Бюро з питань алкоголю, тютюну та вогнепальної зброї, і наявні дані свідчать, що жодна з них ніколи не використовувалася для вчинення насильницького злочину».

Закон також передбачав, що перевірки дотримання вимог ATF можуть проводитися не частіше одного разу на рік. Виняток допускається у випадках, коли під час перевірки виявлено численні порушення правил ведення обліку — тоді ATF має право здійснити повторну інспекцію.

Реакції Законопроєкт був підтриманий Національною стрілецькою асоціацією (NRA). Йому протистояли поліцейські організації, зокрема: Федеральна асоціація правоохоронців (), Поліцейський фонд (), Міжнародна асоціація начальників поліції (), Братський орден поліції (), Національна коаліція патрульних (), Дослідницький форум поліцейського управління (Police Executive Research Forum), Національна асоціація шерифів (), Національна організація чорношкірих керівників правоохоронних органів (), Міжнародний союз поліцейських асоціацій (), Національна асоціація поліцейських організацій () та Комісар поліції міста Нью-Йорк.

Заборона на нові автоматичні види вогнепальної зброї На завершальному етапі обговорення FOPA в Палаті представників, перед передачею законопроєкту до Сенату, конгресмен Вільям Дж. Хьюз (демократ від штату Нью-Джерсі) запропонував кілька поправок, зокрема поправку Палати № 777 до H.R. 4332. Вона змінювала закон, забороняючи цивільне володіння новими кулеметами, а саме — вносила зміни до шляхом додавання підпункту (o):(o)(1) За винятком випадків, передбачених пунктом (2), будь-якій особі забороняється передавати або володіти кулеметом.

(2) Цей підпункт не застосовується щодо:

, ⁣ (A) передачі або володіння за участю Сполучених Штатів або будь-якого їхнього департаменту чи агентства, або штату, чи його департаменту, агентства або політичного підрозділу; або

(B) будь-якої законної передачі чи законного володіння кулеметом, який був законно у володінні до дати набуття чинності цим підпунктом.10 квітня 1986 року поправка Палати № 777 була ухвалена Палатою представників голосуванням. Попри певні суперечки щодо того, чи слід було проводити поіменне (письмове) голосування за поправку, законопроєкт у цілому був ухвалений Палатою представників і Сенатом та підписаний 19 травня 1986 року президентом Рональдом Рейганом, ⁣набувши чинності як Публічний закон 99-308 — Закон про захист прав власників вогнепальної зброї ().

ATF, як представник уряду США та орган, уповноважений Національним законом про вогнепальну зброю (), може санкціонувати передачу кулемета неліцензованій цивільній особі. Неліцензована особа може набути кулемет за умови схвалення ATF.Rose, Veronica: SUMMARY OF STATE AND FEDERAL MACHINE GUN LAWS https://www.cga.ct.gov/2009/rpt/2009-R-0020.htm Передавач повинен подати заяву до ATF, яка має бути заповнена обома сторонами угоди:

підписано під страхом покарання за неправдиві свідчення27 CFR 479.84 обидві сторони повинні проживати в тому ж штаті, що й особа, яка здійснює передачу сплатити податок на передачу у розмірі 200 доларів США до ATF27 CFR 479.82 заява повинна містити детальну інформацію про вогнепальну зброю та сторони, які беруть участь у передачі27 CFR 479.85 одержувач повинен засвідчити в заявці, що він не позбавлений права на володіння вогнепальною зброєю з підстав, визначених законом одержувач повинен подати разом із заявкою (1) дві фотографії, зроблені протягом останнього року; та (2) відбитки пальців одержувач повинен подати разом із заявою (3) копію будь-якого державного або місцевого дозволу або ліцензії, необхідної для купівлі, володіння або придбання кулеметів відповідний (місцевий) представник правоохоронних органів повинен підтвердити, чи має особа будь-яку інформацію, яка вказує на те, що вогнепальна зброя буде використовуватися в інших, ніж законних цілях, або що її володіння порушуватиме державне або федеральне законодавство одержувач повинен, в рамках процесу реєстрації, пройти ретельну перевірку кримінального минулого Федеральним бюро розслідувань.27 CFR 479.86

У разі відмови ATF у схваленні заяви сплачений податок підлягає поверненню. Власники зброї зобов’язані зберігати затверджені заяви як доказ реєстрації вогнепальної зброї та надавати їх для перевірки співробітникам ATF.

21 серпня 2024 року окружний суддя Джон В. Брумс, посилаючись на рішення у справі «Асоціація гвинтівок та пістолетів штату Нью-Йорк проти Бруена» (), визнав неконституційними за Другою поправкою обвинувачення проти мешканця штату Канзас у незаконному володінні кулеметом і відхилив справу.

Положення про «безпечний транзит» (Safe passage) Одне з положень закону (кодифіковане в розділі 926A Заголовка 18 Кодексу законів США) на федеральному рівні закріплює правила транспортування вогнепальної зброї безпосередньо з одного штату до іншого та має пріоритет над чинними законами штатів. За винятком коротких зупинок для харчування та заправки, особи, яким не заборонено володіти вогнепальною зброєю, можуть перевозити її між штатами за умови, що така зброя є законною як у штаті відправлення, так і в штаті призначення. Під час транспортування вогнепальна зброя та боєприпаси не повинні бути легко доступними; зброя має бути розрядженою, а у випадку транспортного засобу без окремого багажного відділення — розміщеною в замкненому контейнері, відмінному від бардачка або центральної консолі.

Питання щодо того, чи поширюється цей розділ на авіаперельоти, є спірним.

Визначення деяких термінів у законі включають:

Транспортування (). Не передбачає перебування в одному місці протягом визначеного часу. Проїзд транзитом на шляху до іншого пункту призначення. Розряджена () Відсутність боєприпасів у вогнепальній зброї. У справі МакДеніел проти Арнольда () суди підтримали обвинувальний вирок, ґрунтуючись на тлумаченні, що обвинувачений мав заряджену зброю, попри відсутність патрона в патроннику. Не є легкодоступною (). Чітких судових рішень або офіційних тлумачень не існує, однак загальноприйнято вважати, що це означає неможливість швидкого доступу для використання. Замкнений контейнер (). Жорсткий контейнер, який замикається таким чином, щоб запобігти доступу неавторизованих осіб.

Закон також забороняє федеральним урядовим агентствам США вести реєстр, який безпосередньо пов’язує вогнепальну зброю, що не підпадає під дію Закону про національну вогнепальну зброю ⁣(NFA), з її власниками. Конкретне формулювання цього закону (Федеральний закон 18 USC 926) є таким:Жодне правило або регулювання, встановлене [Генеральним прокурором] після дати набрання чинності Законом про захист прав власників вогнепальної зброї, не може вимагати, щоб записи, які повинні зберігатися відповідно до цього розділу або будь-якої його частини, були зафіксовані або передані до об’єкта, що належить, управляється або контролюється Сполученими Штатами або будь-яким штатом чи будь-яким їхнім політичним підрозділом, а також щоб була створена будь-яка система реєстрації вогнепальної зброї, її власників або операцій із нею. Ніщо в цьому розділі не розширює і не обмежує повноваження Секретаря щодо з’ясування долі будь-якої вогнепальної зброї в межах кримінального розслідування.Попри це, в певний період Національний центр відстеження (, NTC) ATF містив сотні мільйонів записів щодо відстеження та реєстрації вогнепальної зброї й складався з кількох баз даних; однак станом на травень 2016 року багато з цих баз даних було видалено з метою приведення у відповідність до вимог щодо знищення записів, згідно зі звітом Рахункової палати США (, GAO).

1. Звіти про численні продажі (). Відповідно до Закону про контроль над зброєю 1968 року, власники федеральних ліцензій на вогнепальну зброю (, FFL) зобов’язані повідомляти про продаж кількох пістолетів одній і тій самій особі протягом 24 годин або протягом п’яти послідовних робочих днів. Програма адмініструється ATF і оформлюється через форму ATF 3310.4, яка вимагає розкриття інформації про продану зброю, нового власника та його адресу. Програма використовується ATF для виявлення, розслідування та запобігання незаконному обігу вогнепальної зброї. Станом на 2010 рік повідомлялося про 4,2 мільйона записів.

2. Підозріла зброя (). Уся зброя, яка підозрюється у використанні в кримінальних цілях і яка «може або не може перебувати у володінні правоохоронного органу (, LEA)». Ця база даних включає (за прикладами ATF) осіб, які купують велику кількість зброї, та дилерів з неналежним веденням обліку. Може включати зброю, помічену правоохоронними органами у спадщині, на збройних виставках або в інших місцях. Станом на 2010 рік містила 34 807 записів.

3. Зброя яку відстежують (). Понад 4 мільйони детальних записів усіх відстежень з моменту створення системи.Це реєстраційні записи, які включають персональні дані першого роздрібного покупця, а також інформацію про продавця.