Архітектура та містобудування Харкова — історичний процес формування візуального вигляду та просторової структури міста Харкова, що характеризується поєднанням різних стилів: від українського бароко та класицизму до конструктивізму та масового індустріального житлового будівництва.

Історична спадщина (XVII — початок XX століття)

Найдавнішою збереженою будівлею міста є Покровський собор (1689), у архітектурі якого поєднано українські та тогочасні загальноєвропейські традиції. Визначною пам’яткою XIX століття є дзвіниця Успенського собору, зведена у стилі ампіру на честь перемоги у війні 1812 року. Планування міста XVIII століття базувалося на принципах російського класицизму, що виражалося у геометричній чіткості площ, скверів та парків. На межі XIX та XX століть у центрі міста сформувався ансамбль монументальних громадських та житлових будівель, хоча загалом забудова царської доби залишалася роздробленою, з вузькими вулицями та дрібними кварталами.

Становлення радянського містобудування (1920-ті — 1930-ті)

У 1920-х роках розпочалося будівництво великих робітничих селищ (імені Герцена, Машинобудівників (У минулому - імені Артема)). У цей період вперше було застосовано типові секції для житлових будинків.

Ансамбль площі Свободи (колишня Дзержинського) Найбільшим досягненням цього періоду стало створення однієї з найбільших площ світу — площі Свободи (1925–1936). Навколо неї постав перший у СРСР комплекс висотних залізобетонних споруд у стилі конструктивізму: Держпром (Будинок державної промисловості): Збудований за проєктом архітекторів С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця. Будинок Проєктів та Будинок Промкооперації.

Промислово-житловий район ХТЗ

Крупним досягненням містобудування 30-х років стала забудова району Харківського тракторного заводу (ХТЗ). Тут вперше в Україні було застосовано принцип мікрорайонування. Житлова зона була відокремлена від промислової 500-метровою захисною зеленою смугою та Московським проспектом (нині проспект Героїв Харкова). Соцмістечко ХТЗ включало повну мережу соціальної інфраструктури: школи, дитсадки, громадські центри.

Повоєнна відбудова та розвиток (1940-ві — 1950-ті)

Після Другої світової війни зусилля були спрямовані на відновлення зруйнованого центру, залізничного вузла та комунального господарства. Житловий фонд було доведено до довоєнного рівня, після чого почався перехід до індустріальних методів будівництва.

Епоха масового будівництва та Генеральний план 1965 Року Генеральний план 1965 року визначив стратегію розвитку Харкова за рахунок формування великих житлових масивів на вільних територіях.

Житлові масиви Павлове Поле: Перший район у Харкові, збудований за єдиним проєктом (початок забудови — 1955 р.). Тут було реалізовано принцип вільного планування та контрасту висотних акцентів (14-поверхові будинки-башти) на фоні 5-поверхової забудови. Салтівський масив: Найбільший район нового будівництва, освоєння якого розпочалося у 1967 році. Селекційна Станція або "Нові Будинки": Район, де було застосовано блокування будинків великої протяжності. Олексіївка: Район у північно-західній частині міста з високою щільністю забудови та розвиненою мережею гуртожитків.

Громадські споруди та благоустрій У 1960–70-х роках місто збагатилося знаковими об'єктами: Будівля Нового цирку на площі Ірини Бугримової (1974). Кіноконцертний зал «Україна» та реконструкція парку ім. Горького та саду ім. Шевченка. Червоношкільна набережна (нині Гімназійна): Приклад вдалої реконструкції прибережної зони з каскадною забудовою, що повторює вигин річки.

Транспорт та підземний рівень Важливим етапом розвитку став запуск у серпні 1975 року Харківського метрополітену, що докорінно змінило логістику міста. Також у цей період почали впроваджуватися підземні стоянки для автомобілів (наприклад, біля готелю «Інтурист» та Театру опери та балету).

Архітектура незалежної України (з 1991 року) Сучасна комерційна та житлова забудова З середини 1990-х років акцент змістився на точкову забудову центру міста та зведення житлових комплексів преміумкласу. Постмодернізм: У центрі міста з’являються будівлі з елементами класицизму та хай-теку, що намагаються вписатися в історичний контекст (наприклад, бізнес-центр «Platinum Plaza» на Сумській або ТРЦ «Аве Плаза»). Висотна забудова: Харків став одним із перших міст України, де почали масово зводити житлові будинки поверховістю 20+. Знаковими об'єктами стали ЖК «Світлий дім» (перший хмарочос міста понад 25 поверхів) та ЖК «Ультра». Реконструкція та ревіталізація

У 2010-х роках місто розпочало масштабну програму відновлення громадських просторів, що зробило Харків одним із лідерів з благоустрою в Україні: Центральний парк: У 2012 році проведено повну реконструкцію, що перетворило його на розважальний центр європейського рівня. Саржин Яр: Трансформація природної балки у багаторівневий ландшафтний парк з унікальними інженерними рішеннями (водні канали, велодоріжки на естакадах). Реконструкція площі Свободи: Створення найбільшого в Україні «сухого» фонтану та оновлення скверу за Держпромом. Культові споруди Період незалежності став часом відновлення та будівництва нових храмів, які змінили панораму районів: Храм Святих Жен-Мироносиць: Збудований у стилі українського бароко поруч із Дзеркальним струменем (2015), він відтворив історичну архітектурну домінанту центру міста. Зведення нових церков у спальних районах (наприклад, Храм Георгія Побідоносця на Олексіївці). Декомунізація та деколонізація (2015–2024) Закон про декомунізацію суттєво вплинув на топоніміку та візуальний вигляд міста: Демонтаж пам'ятників: Було прибрано монументи Леніну (найбільший в Україні), Артему, Свердлову та іншим радянським діячам. Перейменування: Понад 500 вулиць, площ та станцій метро змінили назви на історичні або на честь нових героїв України (наприклад, Московський проспект став проспектом Героїв Харкова).

Архітектура під час повномасштабної війни (з 2022 року) Російська агресія завдала катастрофічних руйнувань архітектурній спадщині Харкова. Понад 4000 житлових будинків та десятки пам'яток (зокрема Будинок Рад, будівля ОДА, корпус економічного факультету університету Каразіна) були пошкоджені або зруйновані. Концепція відновлення: Харківська влада розпочала співпрацю з фондом лорда Нормана Фостера (одного з найвидатніших архітекторів світу) для створення нового Генерального плану міста. Він передбачає створення «наукового кварталу», екологічне відновлення річок та будівництво енергоефективного житла.

Джерела Харьков. Краткая справочная книга. — Харків : Прапор, 1976. — 296 с.