Могаммед «Мод» Гелмі (; , Хартум — , Берлін) — єгипетський лікар, який переховував і врятував від нацистів у Берліні кількох євреїв під час Другої світової війни. 2013 року Ізраїль визнав його праведником народів світу, а його ім'я внесли до списку в меморіалі Яд Вашем у Єрусалимі. Він став єдиним арабом серед 70 мусульман, який опинився в цьому списку.

Ранні роки та освіта Народився 1901 року в Хартумі, в Англо-Єгипетському Судані, у впливовій родині: батько майор єгипетської армії, мати — суданка. Здобув освіту в Каїрі та 1922 року поїхав до Берліна для вивчення медицини. У період Веймарської республіки так званий «арабський Берлін» зосереджувався навколо Берлінської мечеті в районі Вільмерсдорф, знаної своїм неомавританським куполом, яка була визначною пам'яткою столиці. Громада мечеті вирізнялася відкритістю та прогресивністю, організовуючи культурні заходи за участю провідних інтелектуалів, зокрема Альберта Ейнштейна та філософа Мартина Бубера. Керівником мечеті був доктор Гуго «Хамід» Маркус, який після прийняття ісламу продовжував ідентифікувати себе як член єврейської громади Берліна. Він був одним із перших у Німеччині, хто розпочав переклад Корану німецькою мовою.

1929 року Гельмі склав державні іспити, 1931 року почав працювати над докторською дисертацією в лікарні Роберта Коха. Після навчання у професора Георга Клемперера — знаного терапевта єврейського походження — очолив урологічне відділення цієї лікарні. На той час близько 70 % лікарів лікарні Роберта Коха були євреями. Георг Клемперер був братом Віктора Клемперера, філолога й автора щоденників про повсякденне життя в умовах терору Третього рейху.

Нацистське захоплення Німеччини Прихід Адольфа Гітлера до влади в 1933 році докорінно змінив суспільно-політичне життя Німеччини. Побоюючись расистської ідеології націонал-соціалізму, більшість арабів залишили країну. Гельмі був одним із приблизно 300 осіб, які вирішили залишитися, зберігаючи зв'язок зі своїми пацієнтами та берлінкою Еммі Ернст, з якою його пов'язували особисті стосунки. Через три місяці після приходу нацистів до влади лікарня Роберта Коха, активно залучена до реалізації нацистської політики, розпочала масові звільнення, внаслідок чого майже повністю втратила наукових співробітників середньої ланки. Нацистська влада расово класифіковала Гельмі як «хаміта» — категорія, яка в межах расових теорій націонал-соціалізму відносили до «неарійських рас» і піддавали дискримінації. 1937 року його звільнили з лікарні та, відповідно до нових нацистських законів, позбавили права займатися медициною. Попри заборону на отримання ліцензії, Гельмі продовжив лікувальну діяльність, відкривши нелегальну приватну практику. Йому також заборонили одружитися з нареченою Еммі Ернст.

Гельмі став свідком посилення переслідувань євреїв, зокрема подій Кришталевої ночі 9–10 листопада 1938 року. Серед його пацієнтів була єврейська родина Борос; їхню доньку Анну, примусово перевели до єврейської школи, і згодом вона опинилася під опікою Гельмі після закриття школи у 1940 році.

Після початку Другої світової війни Гельмі опинився під загрозою як громадянин «ворожої держави». Відповідно до постанови від 5 вересня 1939 року, іноземців з таких країн зобов'язали реєструватися, а невдовзі багатьох арабів у Німеччині заарештували та інтернували до табору Вюльцбург поблизу Нюрнберга. 3 жовтня 1939 року Гельмі заарештували; після місячного ув'язнення його відправили до табору, де він важко захворів. У грудні 1939 року його звільнили разом з іншими єгипетськими інтернованими.

У січні 1940 року за наказом рейхсфюрера-СС Генріха Гіммлера відбувся повторний арешт громадян Єгипту. Завдяки втручанню єгипетського посольства Гельмі достроково звільнили у 1940 році через погіршення стану здоров'я.

1942 року, після початку депортацій євреїв з Берліна, Гельмі переховував 17-річну Анну Борос, видаючи її за свою мусульманську племінницю. Він забезпечив їй укриття, роботу у своїй практиці та навчив медичних навичок. За його сприяння і за допомоги Фріди Штурманн врятували також кількох родичів Анни, яким надавалися притулок, харчі та медична допомога.

Протягом понад року Гельмі перебував під поліційним наглядом, зобов'язаний регулярно з'являтися до поліції та підтверджувати непридатність до інтернування за станом здоров'я. Працюючи у лікаря Йоганнеса Ведекінда в Шарлоттенбурзі, видавав медичні довідки, що допомагали іноземним робітникам повернутися на батьківщину, а громадянам Німеччини — уникати примусової праці та військової служби.

1943 році Гельмі разом зі своєю мусульманською асистенткою «Надією» викликаний до палацу Принца Альбрехта — берлінської штаб-квартири СС. Йому доручили надання медичної допомоги мусульманським гостям, зокрема Великому муфтію Єрусалима Аміну аль-Хусейні.

Завдяки Гельмі та Фріді Штурманн Анна Борос і четверо її родичів уникнули депортації та згодом емігрували до США. Після війни Гельмі одружився з Еммі Ернст, очолив лікарню в Буху, а 1962 року Сенат Берліну визнав його героєм; того ж року померла Фріда Штурманн.

Пам'ять

Листування Гельмі У 2010-х роках листи Анни Борос та її родини, надіслані від імені Гельмі та Штурманн до Сенату Берліну, передали до Яд Вашем. 18 березня 2013 року Комісія відзначила Гельмі та Штурманн званням Праведників народів світу.

Церемонія Яд Вашем 2010 року нагороджений медаллю з єврейським прислів'ям із Талмуду: «Хто врятує одне життя, той врятує цілий всесвіт». Його родичі в Каїрі вагалися прийняти нагороду через напружені відносини між Ізраїлем та Єгиптом, зазначаючи, що Гельмі допомагав усім людям, а не лише євреямSteinke, Ronen (2021). Anna and Dr. Helmy: How an Arab Doctor Saved a Jewish Girl in Hitler's Berlin. Oxford: Oxford University Press. p. 121. ISBN 978-0-19-289336-9..

18 березня 2013 року Могаммед Гельмі та Фріда Штурманн визнані Яд Вашем праведниками народів світу посмертно. Він став першим арабом серед 70 мусульман, які потрапили до цього списку. Там сказано: «Попри переслідування націонал-соціалістів, Гельмі висловився проти панівної політики і ризикував власним життям заради своїх єврейських друзів». Представник Яд Вашем Ірена Штайнфельд зазначила, що тут не замішана політика, рішення приймає незалежна комісія, оцінюючи особисті заслуги. До листопада 2013 року серед приблизно 25000 внесених до списку осіб 88 осіб були мусульманами, переважно албанцями. Визнання Хельмі привернуло увагу преси різних країн.

26 жовтня 2017 року племінник Могаммеда Гельмі, професор Насер Котбі, прийняв сертифікат «Праведник народів світу» від ізраїльського посла на церемонії в МЗС Німеччини, де були присутні й нащадки єврейської родини з Нью-Йорка.

У фільмах та інших медіа Фільм ізраїльської режисери Талії Фінкель «Mohamed and Anna — In Plain Sight» вийшов на ізраїльському телебаченні. Фінкель зв'язалася з племінником Гельмі, доктором Насером Котбі, який погодився знятися у фільмі. Він став першим арабом, який коли-небудь говорив про Голокост у фільмі. Фінкель запропонувала Котбі прийняти нагороду Яд Вашем у Берліні, і він погодився.

25 липня 2023 року на 122-й день народження Гельмі відзначений тематичним малюнком Google.

Примітки

Література

Ronen Steinke: Anna and Dr Helmy: How an Arab doctor saved a Jewish girl in Hitler's Berlin, Oxford University Press 2021 Igal Avidan, Helmut Kuhn: Mod Helmy. Wie ein arabischer Arzt in Berlin Juden vor der Gestapo rettete. Munich: Dtv Verlagsgesellschaft, 2017, ISBN 978-3-423-28146-1.

Посилання