Ві́ктор Васи́льович Ка́рпов ( 24 липня 1960, Володимир-Волинський) — український історик мистецтва, музеєзнавець, мистецтвознавець, співзасновник та перший директор НВІМУ (1995—2013), доктор історичних наук (2015), член НСХУ (з 2019), голова секції критики та мистецтвознавства КОНСХУ (з 2022), завідувач кафедри дизайну факультету образотворчого мистецтва і дизайну Університету Грінченка [https://fomd.kubg.edu.ua/struktura/kafedry/kafedra-dyzainu/pro-kafedru.html кафедра дизайну факультету образотворчого мистецтва і дизайну Університету Грінченка, автор понад 100 наукових публікацій

Життєпис Віктор Карпов народився 24 липня 1960 року в українському м. Володимир Волинської області в сім'ї військовика. У цьому місті закінчив середню школу № 4 у 1977, а наступного року призваний на військову службу. У 1984 закінчив Львівське вище військово-політичне училище, після чого проходив службу в Далекосхідному військовому окрузі. Згодом шість років очолював Музей історії військ Далекосхідного військового округу, набувши корисного наукового і практичного досвіду в музейній справі та розпочавши дослідження з повоєнного інтернування японської армії.

У 1994 В. Карпов проходив службу в Головному управлінні виховної роботи Міністерства оборони України. З 1995 працював у Києві під керівництвом Міністерства оборони України, розпочавши створення музею ЗСУ, яким керував 17 років. Виконуючи обов’язки начальника музею, проводив наукову роботу. Результатом став захист у 2005 кандидатської дисертації на тему «Полонення та репатріація японської Квантунської армії (1945—1956 рр.)» й здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

У 2010 музей під керівництвом генерального директора В. Карпова отримав статус національного і став Національним військово-історичним музеєм України, до складу якого увійшло понад шість філій у різних локаціях України.Збройних сил України Центральний музей. Енциклопедія сучасної України. 2010. Фонди музею та його філій нараховують понад 96 тисяч одиниць зберігання. Музей видає часопис «Військово-історичний альманах» і науковий збірник «Військовий музей».

У 2013 В. Карпов звільнений в запас у званні полковник і був запрошений на науково-педагогічну роботу в НАКККіМ, на посаду доцента кафедри соціальних наук. У 2015 захистив підготовлену в стінах академії докторську дисертацію на тему «Історичні витоки української військової символіки та її розвиток в незалежній Україні». Викладацьку й наукову діяльність В. Карпов продовжує в інших вишах. Він обіймав посаду доцента кафедри міжнародних відносин та суспільних наук у НУБіП України (2018—2020), посаду декана факультету архітектури, будівництва та дизайну в Національному авіаційному університеті (2021).

Не зупиняючись на досягненнях, Карпов продовжував підвищення обраної кваліфікації, навчаючись у вишах. У 2015 пройшов дистанційне навчання у Музейній школі Університету Лестера (Ліверпуль , Велика Британія). У 2019 закінчив навчання НАКККіМ за спеціальністю «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», отримавши фах мистецтвознавця-експерта, фахівця галерейної справи. Портфоліо В. Карпова

З 2022 В. Карпов — завідувач кафедри дизайну факультету образотворчого мистецтва і дизайну Університету Грінченка[https://fomd.kubg.edu.ua/struktura/kafedry/kafedra-dyzainu/pro-kafedru.html Кафедра дизайну факультету образотворчого мистецтва і дизайну Університету Грінченка У 2021 році разом з О. Роготченком, В. Коновалом, мистецтвознавцями НАУ і видавництвом «Гельветика» заснував фаховий науковий журнал «Український мистецтвознавчий дискурс». У 2022 був обраний головою секції критики та мистецтвознавства КОНСХУ.

Мистецтвознавчі дослідження В. Карпова, включно з ґрунтовними монографіями та сотнями статей, розвивають актуальні ідеї у теоретичних та практичних аспектах. Так, плідною виявилась теорія нейроарту, розроблена В. Карповим у співавторстві з Наталією Сиротинською (Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка та Люком Деланоу (Інститут Нейроартес, Таллін). Запропонований антропологічний підхід дедалі частіше застосовують науковці при інтерпретації творчості сучасних митців та при опрацюванні теорії українського авангарду.

Монографії Український мистецтвознавчий дискурс: колективна монографія. За загальною редакцією В.В. Карпова. Print Book, Ukrainian, 2020 Publisher: Izdevniecība Baltija Publishing, Rīga, 2020 ISBN 978-9934-588-58-7 Сиротинська Н., Карпов В. Neuroart: мистецтво пізнання людини. Київ : НАКККіМ, 2019. 80 с. Карпов В. Становлення та розвиток військової символіки України. 1991-2012 : монографія. Київ : НАКККіМ. 2014. 232 с. ISBN 978-966-452-167-0 Карпов В.В., Чичкань І.В. Українська звитяга: козацька доба. Київ : ЦМЗСУ.МДФ "Українська хата". 2009. 136 с. ISBN 966-7025-17-9 Карпов В.В. Музейна справа у Збройних силах України (1996–2006). К.: ЦМЗСУ,МДФ "Українська хата". 2007. 96 с., іл. ISBN 966-7025-12-8 Карпов В. Військові прапори України. Київ : ЦМЗСУ,МДФ "Українська хата". 2007. 56 с. ISBN 966-7025-15-2 Карпов В.В., Чичкань І.В. Військовий флот: від античності до середньовіччя: коротка ілюстрована історія. Київ : ЦМ ЗСУ, МДФ "Українська хата".. 2006. 80 с. ISBN 966-7025-08-Х Карпов В. Бранці Сталіна. Сибірське інтернування японської армії. 1945—1956 гг. Київ – Львів. Видавництво. 1997. 326 с. ISBN 5-7702-1027-3

Вибрані публікації Карпов В. Нейроарт як естетичне перетворення світу реальності. Український мистецтвознавчий дискурс. Випуск 2. ст. 16—27, К.:Видавництво «Гельветика», 2021. Карпов В. Формування військової музейної справи в Україні у період суспільно-політичної трансформації (1989–1996 рр.) Воєнно-історичний вісник 4(38), с. 143, 2020. Карпов В. 100 років з дня створення військово-історичного музею в Україні. Український військовий музей. К.: НВІМУ, № 2.– 156 с., 2010. Карпов В. Державний військово-морський музей у Севастополі. Військово-історичний альманах. Число 2 (7). 2003. С. 115—120. Карпов В. Музей лицарства України. Слово і честь. № 5. Грудень 1997. Карпов В. Ракетний музей в Україні. Військово-історичний альманах. Число 2 (3). 2001. С. 120-123.

Нагороди і відзнаки Орден Данила Галицького (2007) — за значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури України, багаторічну сумлінну працю на ниві розвитку музейної справиУказ Президента України від 16 травня 2007 року № 410/2007 «Про відзначення державними нагородами України».

Джерела Міненко Л.М. Віктор Карпов – організатор першого військово-історичного музею Збройних сил України. Воєнно-історичний вісник. №4(26). С. 69–78, 2017. Університет Грінченка. Статті Віктора Карпова

Примітки

Посилання Мистецькі зустрічі. Олена Котляр. Інтерв’ю з Віктором Карповим: Про те як доводиться працювати в умовах 4 року війни в Україні. 20 січня 2026. .