Альберто Бенегас Лінч (син) (, 11 липня 1940, Буенос-Айрес) — економіст, професор, інтелектуал, письменник. Член Товариства Мон-Пелерін та молодший науковий співробітником Інституту Катона, аналітичного центру, що базується у Вашингтоні.
Нащадок| військового офіцера Хосе Тібурсіо Бенегаса та колишнього губернатора провінції Мендоса Тібурсіо Бенегаса Ортіса. Троюрідний брат революціонера Че Гевари Його син Альберто Бенегас Лінч є аргентинським депутатом від партії La Libertad Avanza, а його інший син, Хоакін Бенегас Лінч, обіймає місце в сенаті Аргентини від тієї ж партії.
Біографія Бенегас Лінч має ступінь доктора філософії з економіки та доктора філософії з управління. Він є президентом секції економічних наук Національної академії наук Буенос-Айреса та членом Національної академії економічних наук. Член-кореспондент Національної академії економіки Уругваю. Був організатором та ректором ESEADE, і зараз є його почесним професором. Працював економічним радником Фондової біржі Буенос-Айреса, Аргентинської торгової палати та Аргентинського сільського товариства. Член ради директорів Товариства Мон-Пелерін ; автор 27 книг.
Його батько, Альберто Бенегас Лінч, свого часу був відповідальним за приїзд Людвіга фон Мізеса, Фрідріха фон Гаєка, Вільгельма Репке та Генрі Хацлітта до Аргентини для читання лекцій, де вони розвивали ідеї австрійської школи.
У 1978 році Бенегас Лінч заснував Вищу школу економіки та бізнес-адміністрування (ESEADE), реалізуючи ідею, що виникла під час перебування за кордоном, «створити новий навчальний заклад, присвячений викладанню, дослідженню та поширенню принципів, що лежать в основі вільного суспільства».
У 1982 році після падіння диктатури в Аргентині, очікуючи демократичних виборів наступного року, він скликав Національні республіканські збори, широке зібрання для правого та правоцентристського секторів.
Бенегас Лінч головував на Національних республіканських зборах разом з Альваро Алсогараєм, а серед учасників були — Національна центристська партія, Демократична партія федеральної столиці та Консервативна партія Буенос-Айреса, а також менші політичні групи.
Також долучилися незалежні інтелектуали, такі як кубинсько-аргентинський журналіст Армандо Рібас з газети La Prensa та соціолог Мануель Мора-і-Араужо, пов'язаний з Університетом Торкуато-ді-Телья, де він пізніше став ректором.
З цього досвіду не виник єдиний проект, хоча кілька груп-учасниць призвели до створення Союзу демократичного центру. До кінця 1980-х років Бенегас Лінч був інтелектуальною ланкою між Карлосом Менемом та Альсогараєм, а також одним із тих, хто сприяв союзу між менемістським перонізмом та UCeDé.
Пізніше він також став інтелектуальним зв'язком між Мілеєм та Маурісіо Макрі, що призвело до підтримки останнім та Патрісією Булріч кандидатури Мілеї.
Під час президентських виборів 2019 року, незважаючи на підтримку Хосе Луїса Есперт, він зрештою запропонував йому зняти свою кандидатуру на підтримку Маурісіо Макрі.
Стосунки з Хав'єром Мілеєм Президент Аргентини Хав'єр Мілей є палким шанувальником Бенегаса Лінча, з яким він підтримує тісні стосунки. 18 жовтня 2023 року Бенегас Лінч взяв участь у завершальному мітингу передвиборчої кампанії Мілея на арені Movistar, відкриваючи цей захід. Під час своєї інавгураційної промови на посаду президента 10 грудня 2023 року Мілей послався на визначення лібералізму, дане Бенегасом Лінчем, назвавши його «провідною фігурою» ліберальної думки в Аргентині. 17 січня 2024 року у своїй промові перед Давоським форумом президент Аргентини знову згадував його і процитував його визначення.Cato Institute: Quienes somos
Суспільні погляди Бенегас Лінч походить з родини з давніми консервативними та ліберальними традиціями. Бенегас Лінч (батько) був одним із пропагандистів поширення цих ідеалів у країні.
Бенегас Лінч (син) визначає лібералізм як «необмежену повагу до життєвого проекту інших, засновану на принципі ненападу та на захисті права на життя, свободу та власність». Він розуміє лібералізм як антиідеологію, оскільки вважає його «процесом, що постійно змінюється». Як захід для скорочення державних витрат він пропонує скорочення вдвічі кількості представників у законодавчій гілці влади та безоплатну роботу сенаторів і депутатів. Він є прихильником доларизації економіки та підтримує ліквідацію Центрального банку. Він підтримує ліквідацію Міжнародного валютного фонду, оскільки він «підтримує корумповані та збанкрутілі уряди». Він згадував, що в Аргентині було два дива — Хуан Баутіста Альберді та Хав'єр Мілей.
Він вважає лібералів прогресистами та стверджує, що ліві привласнили цей термін, тоді як насправді ліберали є «прихильниками прогресу».
Він визначає існування міністерств культури та освіти як «нісенітницю», оскільки «освіта — це процес спроб і помилок, відкритий для попередніх підтверджень», а «нав'язування навчальних програм з верхівки владних структур, тобто зверху вниз, є сумнозвісним для освіти».
Бенегас Лінч є критиком покійного Папи Франциска, якого він вважав «лівим», і запропонував розірвати дипломатичні відносини з Ватиканом, оскільки там «панує тоталітарний дух». Він захищає позицію "за життя " та вважає аборти вбивством. Бенегас Лінч висловився на підтримку донорства органів та проти продажу людей.
Примітки