Владислав Борисович Алма́зов (11 жовтня 1932, Самара, Російська Федерація — 04 жовтня 2014, Харків) — радіотехнік, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки УРСР.
Життєпис Народився 11 жовтня 1932 року в місті Самара.
У 1962 році закінчив Харківську артилерійську радіотехнічну академію У 1962—1979 роках перебував на ад'юнктурі, працював викладачем і старшим викладачем Військової інженерної радіотехнічної академії ППО у Харкові.
У 1973 році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, а у 1977 році отримав вчене звання професора. У 1979—1993 роках очолював кафедру цієї академії. У 1993—1994 роках працював професором кафедри теоретичних основ радіолокації. Від 1994 року був провідним науковим співробітником наукового центру Військово-повітряних сил і протиповітряної оборони при Харківському військовому університеті.
У 1986 році отримав звання Заслуженого діяча науки УРСР.
У 1992—2000 роках був президентом Академії прикладної радіоелектроніки.
Наукові дослідження — у галузі теорії та практики військової радіолокації, зокрема пасивної. Був провідним спеціалістом у галузі фундаментальних досліджень принципів побудови та був ініціатором створення систем пасивної радіолокації.
Основні праці
Лазерная локация. Харків, 1973 Методы пассивной локации. Харків, 1974 Преобразование Фурье частотно-модулированных колебаний. Харків, 1976 (співавтор) Получение и обработка радиолокационной информации. Харків, 1985 (співавтор) Основы теории радиолокации. Харків, 1992 Теоретические основы радиолокации. Ч. 2. Харків, 1996
Джерела