Neogaya — монотипний рід покритонасінних рослин з родини Зонтичні. До нього входить лише один вид, Neogaya simplex, який зустрічається в Європі, Альпах, західних та південних Карпатах, на території колишньої Югославії, Білорусі, європейській частині Росії, у Казахстані, Китаї та західному Сибіру.
Загальний опис Neogaya- це багаторічна рослина, Fritz Hans Schweingruber, Miroslav Dvorský, Annett Börner and Jiří Doležal яка росте від 5 до 30 см заввишки. Vít Bojnanský and Agáta Fargašová Має гладкі, прямі, прямостоячі стебла з жолобками або ребрами. Має прикореневе листя, із довгим черешком. Листя лінійно-ланцетне, або яйцеподібне. Колір листя темно-зелений, має пурпуровий край. O.K. Sokolov (NASA Technical Translation) Розмір листкової пластини— 3–6 см завдовжки та 2–5 см завширшки. У Європі період цвітіння проходить з червня по серпень. Квітки 2-5 см у діаметрі, у складних зонтиках, або 8-20 круглих 3-лопатевих пелюсток. Вони мають відтінки білого або рожевого. Після цвітіння утворюється насіннєва дробна коробочка або «плід», який є сухим схизокарпічним плодом, що складається із монокарпів, що відокремлюються від поздовжньої центральної осі (колумелли або карпофори), часто залишаючись прикріпленими до осі в період дозрівання. Він становить приблизно 3–5 мм завдовжки, та 3,2-3,6 мм завширшки, з темно-коричневими бузковими смугами. Він має широку еліпсоїдну форму, або видовжено- еліпсоїдну форму, з опуклою задньою стороною з п'ятьма крилатими гребенями.
Таксономія Назва роду Neogaya походить на честь Жака Етьєна Ге (1786–1864), швейцарсько-французького ботаніка, державного службовця, колекціонера та систематика. Латинський видовий епітет simplex означає простий або нерозгалужений, що походить від слова simplicissimus. Як рід, так і вид були вперше описані та опубліковані у книзі "Роди судинних рослин(Plantarum Vascularium Genera), том 1 сторінці 104 у 1837 році.
Цей вид має досить широку синонімію через складне родове розмежування в азійській високогірній родині Зонтичні зі схожими життєвими формами (див. Піменов, 1982; Лаврова та ін., 1987; Піменов і Клюйков, 2001). Вид був відновлений як рід Neogaya Meisn. під час ревізії середньоазіатських таксонів Зонтичних (Піменов, 1982, 1983).
Рід визнано Міністерством сільського господарства США та Службою сільськогосподарських досліджень, але вони не перераховують жодного відомого виду. 21 відомий синонім виду перелічено в таксобоксі (у верхньому правому куті). Він прийнятий Глобальним інформаційним фондом з біорізноманіття та базою данных рослин Tropicos.
Він має загальну назву «Малий альпійський любисток» або «Альпійський любисток» з найвідомішим синонімом Ligusticum mutellinoides Vill. У Словаччині він відомий як «простий кріп».
Поширення та середовище існування
Діапазон Рослина зустрічається в Європі, у таких країнах, як Австрія, Чехословаччина, Франція, Німеччина, Італія, Румунія, Польща, Швейцарія та Югославія. Ареал охоплює гори Альп, Карпат та Балкан. Зустрічається у Росії, в регіонах Алтайського краю, Сибіру (в Іркутській області, Красноярському краї, Якутії, Бурятії, Читинській області) та Далекосхідному федеральному окрузі (у Хабаровському краї, Камчатському краї, Магаданській області ). Зустрічається в Азії, в Казахстані, Монголії, Узбекистані та Сіньцзяні (в Китаї).
Середовище проживання Він росте на альпійських луках ,на скелястих або кам'янистих ділянках, кам'янистих луках або трав'янистих ділянках, на зарослих скелях та щебенях або осипах у субальпійських та альпійських регіонах.
Посилання
Інші джерела
Піменов М.Г., 1982. Два нових роди Umbelliferae з групи Ligusticeae. Bjull. Московськ. Nasc. Isp. Prir. Odd. Biol. 87(1): 111–117. (російською мовою, з латинськими діагнозами). Піменов М. Г. 1983. Зонтичні. В: Введенський А. І. (Ред.), Conspectus Florae Asiae Mediae 7: 167–322. Ташкент