Вів'єн Рут Спіц (1924 — 1 квітня 2014), до шлюбу Патті — американська судова стенографістка, яка працювала на Нюрнберзьких процесах після Другої світової війни. У 1972—1982 роках обіймала посаду головної стенографістки дебатів Палаті представників США.

Життєпис Вів'єн Рут Патті народилася в штаті Монтана, а виросла в місті Вудсток (штат Іллінойс). У підлітковому віці, ще до початку Другої світової війни, вона працювала телефоністкою, забезпечуючи себе, свою овдовілу матір Кетрін Патті та двох молодших братів і сестер. З метою розширення професійних можливостей Патті опанувала навички стенографування та диктування. Під час війни вона закінчила Коледж Ґреґґа в Чикаго, де здобула фах судової стенографістки.

Вів'єн Патті одружилася з Еллісом Спіцем, офіцером військової поліції, з яким познайомилася в Нюрнберзі. У шлюбі народила синів Джона і Пітера.

Померла в Техасі в 2014 році у віці 89 років.

Кар'єра Патті працювала судовою репортеркою у Детройті після завершення навчання в Чикаго. З 1946 по 1948 рік вона була цивільною співробітницею армії Сполучених Штатів, і була залучена до наступних Нюрнберзьких процесів, де виконувала стенографування свідчень двадцяти нацистських лікарів та їхніх помічників. «У мене просто було відчуття, що я ніколи в житті не бачила таких злих облич та очей», — згадувала вона. Пізніше вона страждала від повторюваних кошмарів, спричинених надмірно тяжкими образами, які їй доводилося фіксувати під час роботи.

Після війни Спіц працювала судовою стенографісткою в Денвері. Вона стала першою жінкою, яка обіймала посаду офіційної стенографістки дебатів Сенату США. Упродовж 1972—1982 років вона була головною стенографісткою дебатів Палати представників США. Також Спіц була членкинею Академії професійних стенографістів Національної асоціації судових стенографістів США.

На пенсії Спіц жила в Аврорі, штат Колорадо. В середині 1980-х років вона була обурена повідомленнями про те, що місцевий шкільний вчитель назвав Голокост містифікацією. Вона долучилася до лекторського бюро Інституту вивчення Голокосту Університету Денвера та здійснювала лекційні поїздки, виступаючи перед громадськими групами з розповідями про Нюрнберзькі процеси. Вона допомогла заснувати Програму сучасної біоетики Голокосту Університету Колорадо.

У 2005 році Спіц опублікувала книгу «Лікарі з пекла: жахливий звіт про нацистські експерименти над людьми» У 2006 році Спіц була включена до Зали слави жінок Колорадо.

У культурі У 2017 році Спіц з'явилася в архівних кадрах у документальному фільмі «Спотворена турбота: медсестри-вбивці Третього Райху». У архівах Меморіального музею Голокосту США зберігається колекція предметів, подарованих Спіц, включаючи стенограми та фотографії.

Примітки

Посилання

Вів'єн Шпітц розповідає про Нюрнберзький процес у 2009 році на YouTube. Інтерв'ю Вів'єн Шпітц, дане Національною асоціацією судових репортерів на YouTube. Vivien Spitz