Страта в Сайгоні () — фотографія 1968 року, зроблена фотожурналістом Associated Press Едді Адамсом під час Тетського наступу В'єтнамської війни. На ній зображено, як південнов'єтнамський начальник поліції Нгуєн Нгок Лоан стріляє в голову полоненого капітана В'єтконгу Нгуєн Ван Лема біля у Сайгоні. Наступного дня фотографію широко опублікували американські ЗМІ. Пізніше Адамс отримав 1969 року та 1968 року .
Передісторія
Нгуєн Ван Лем був капітаном В'єтконгу, відомим під кодовим ім'ям «Бай Лоп». Він та його дружина Нгуєн Тхі Лоп в Сайгоні під виглядом торговців автошинами.
Нгуєн Нгок Лоан був начальником та бригадним генералом армії. Він брав участь у Тетському наступі та відповідав за координацію дій армії у Сайгоні, включаючи командування поліцією під час захоплення пагоди Ан Куанг, яку В'єтконг використовував як оперативну базу.
Едді Адамс був військовим фотографом Associated Press. Колишній морський піхотинець США, він мав репутацію безстрашного фотографа, що працював у небезпечних місцях та часто опинявся «в потрібному місці у потрібний час». Адамс перебував у В'єтнамі з 1965 року, висвітлюючи війну. 1 лютого 1968 року почув від NBC про бої в . Він зустрівся з журналістом NBC Говардом Такнером, операторами Вонь Хюнь та Вонь Суу, а також звукорежисером Ле Фуком Діньєм, і вони вирушили машиною у Чолон для висвітлення подій.
Інцидент
Знімальні групи NBC та AP прибули до пагоди Ан Куанг того ж ранку і, не побачивши нічого цікавого до полудня, готувалися до від'їзду. Також був присутній оператор ABC.
Тим часом в цивільному одязі захопили Лема і відвели його туди, де за збігом знаходилися журналісти. Ті помітили це, оператори NBC та ABC почали знімати.
Лоан наказав морському піхотинцю вбити Лема, але той відмовився, тому Лоан дістав з кобури свій пістолет (револьвер Smith & Wesson Bodyguard калібру .38 Special). Кореспондент ABC, злякавшись, припинив зйомку. Адамс думав, що полоненого просто залякують, але приготувався фотографувати. Лоан вистрілив Лемові в голову, у той же момент Адамс зробив фотографію, зафіксувавши момент влучання кулі.
Лем упав на землю, з рани бризнула кров. Лоан пояснив свої дії журналістам. Наводять різні варіанти того, що він сказав: за словами Едді Адамса, це було щось на кшталт «Вони убили багато ваших і наших людей», в Говард Таскер наводить ці слова, як «За ці кілька днів загинули багато американців і багато моїх в'єтнамських друзів. Зрозуміли тепер? Будда зрозуміє».
Морський піхотинець поклав Лему на обличчя в'єтконгівську пропагандистську листівку. Його тіло залишили на вулиці, а пізніше відвезли до братської могили.
Виправдання вчинку
Згідно з книгою Оріани Фаллачі , в інтерв'ю 1968 року Лоан пояснив свій постріл у Лема, стверджуючи, що той «був не у формі, а я не можу поважати людину, яка стріляє без форми… Мене сповнила лють».
Пізніше в інтерв'ю 1972 року з Томом Баклі з журналу «Harper's Magazine», коли Лоана запитали, чому він убив Лема, він сказав: «Коли ви бачите чоловіка в цивільному одязі з револьвером, який вбиває ваших людей… що будете робити? Ми знали, хто ця людина. Його звали Нгуєн Тан Дат, також відомий як Хан Сон. Він був командиром саперного підрозділу. Він убив поліцейського. Він плюнув в обличчя чоловікам, які його схопили».
Під час Тетського наступу В'єтконг здійснював цілеспрямовані вбивства відомих людей, що виступали проти нього, включаючи цивільних осіб. Деякі автори припускають, що Лем був причетний до такої діяльності.
У 1980-х роках виникла історія про те, що Лем невдовзі перед цим убив майора поліції — підлеглого та близького друга генерала Лоана — а також всю родину майора. Едді Адамс повірив у цю історію та повторив їїEddie Adams oral history in Kim Willenson, Ed., The Bad War (1987), pp. 186—187..
У 2008 році з'явилися повідомлення про те, що Лем убив родину підполковника Нгуєн Туана, який був не підлеглим Лоана, а офіцером бронетанкових військBai An Tran, «After 40 Years of the Tet Offensive in the Vietnam War — Half of the Truth Deciphered,» VietCatholic News, February 7, 2008, http://www.vietcatholic.net/News/Html/52113.htm read 1/27/2018.. Історик війни у В'єтнамі Едвін Е. Мойз, визнає вбивство Туана та його родини В'єтконгом, але вважає історію про причетність до цього Лема південнов'єтнамською пропагандою, зазначаючи, що під час своїх початкових виправдань Лоан про це не згадував. Відзначаючи цю точку зору, історик Макс Гейстінґс написав: «правда ніколи не буде відома». Подібну скептичну оцінку зробив дослідник Крістофер Сондерс.
Інші історії про Лема стверджують, що він був подвійним агентом, який працював як на поліцію, так і на В'єтконг, або що він був дрібним інформатором В'єтконгу, якого було захоплено під час простої спроби втечі.
Реакція у Сполучених Штатах
Протягом наступних днів інцидент отримав широку увагу у Сполучених Штатах; наступного ранку фотографію опублікували більшість американських газет, а того ж вечора 20 мільйонів людей побачили сюжет NBC про це в програмі . Різні інші організації та американські політики також прокоментували цю подію.
Загалом вважають, що ця фотографія значно посприяла , але історик Девід Перлмуттер стверджує, що знайшов вкрай мало доказів цього твердження.
Сам Адамс казав про свою фотографію наступнеEddie Adams' iconic Vietnam War photo: What happened next. BBC News.:
Бен Райт, заступник директора з комунікацій Центру американської історії імені Дольфа Бріско, прокоментував фотографію так:
Наслідки
Нгуєн Нгок Лоан продовжував служити бригадним генералом і начальником поліції до травня того ж року, коли був поранений у бою. У 1975 році він утік з Південного В'єтнаму під час падіння Сайгона, зрештою .
Під тиском з боку Конгресу США Бібліотека Конгресу провела розслідування яке дійшло висновку, що страта Лема була незаконною згідно із законодавством Південного В'єтнаму. У 1978 році визнала дії Лоана воєнним злочином. Його намагалися депортувати, але президент Джиммі Картер особисто втрутився, щоб зупинити провадження. Штаб Картера пояснив, що президент був стурбований тим, як з Лоаном вчинять у В'єтнам. Лоан помер 14 липня 1998 року в Берку, штат Вірджинія, у віці 67 років.
Єдиним, хто вижив після виришення родини Туана (нібито вчиненої Лемом), був . На той час йому було дев'ять років, він отримав три поранення під час нападу та залишався поряд з матір'ю протягом двох годин, поки вона стікала кров'ю. Він поступив на службу до ВМС США і у 2019 році дослужився до звання контр-адмірала, ставши найвищим за званням офіцером в'єтнамського походження в американських збройних силах.
У 2012 році Дуглас Слоун зняв короткометражний документальний фільм «Saigon '68» про фотографію Адамса. У цьому фільмі детально описується вплив, який вона мала на життя Адамса та Лоана, а також на громадську думку щодо війни у В'єтнамі.
Див. також Інші знамениті фотографії часів В'єтнамської війни: The Terror of War Тхіть Куанг Дик Інша знаменита фотографія, зроблена у момент смертельного пострілу: Джек Рубі стріляє в Лі Гарві Освальда
Примітки
Бібліографія