Загальна мобілізація в Україні була оголошена 24 лютого 2022 року у зв'язку з початком вторгнення Росії в Україну. Україна заборонила чоловікам призовного віку виїжджати з країни, щоб їх можна було в будь-який момент призвати для участі у бойових діях. Президент України Володимир Зеленський також запровадив воєнний стан. Згідно з ним, усі чоловіки у віці від 18 до 60 років вважалися військовозобов'язаними і могли бути мобілізовані, якщо не мали права на відстрочку. Одночасно чоловікам, які підлягають мобілізації, було заборонено виїжджати з країни. У перші тижні та місяці після початку російського вторгнення сотні тисяч українських громадян добровільно вступили до військових структур, вирушивши на фронт. Цей масовий ентузіазм мав значний вплив на відбиття першого наступу російських військ.

У міру того, як війна з Росією затягується, Києву стає все складніше знаходити нових солдатів для заміни своїх військ на передовій в умовах позиційної війни, відсутності прогресу на полі бою та десятків тисяч вбитих або поранених військових. Це сприяло загостренню напруги між українськими військовими та Володимиром Зеленським, який у грудні 2023 року попередив, що в Україні очікується мобілізація до півмільйона осіб.

У міру просування процесу мобілізації все більше чоловіків уникають призову, лунають також заклики до демобілізації тих, хто тривалий час перебуває на передовій. За даними української влади, щодо ухилення від мобілізації порушено приблизно дев'ять тисяч кримінальних справ.

Процес мобілізації в Україні супроводжується масовим рознесенням повісток у громадських місцях та виникненням конфліктів між співробітниками територіальних центрів комплектування (ТЦК) і громадянами. Були повідомлення про те, що людей довільно затримували на вулицях та відвозили до торгових центрів, навіть не вручаючи їм повісток.

У міру посилення зусиль щодо призову, у соціальних мережах почали з’являтися тривожні випадки, коли офіцери силою знімали чоловіків з потягів та автобусів і відправляли їх на фронт. Деякі особи з достатніми фінансовими можливостями намагалися уникнути служби, купуючи медичні відстрочки. До кінця літа 2023 року ці випадки корупції стали настільки поширеними, що 11 серпня президент Зеленський ухвалив рішення звільнити керівників призовних центрів у всіх областях країни.

2022 рік Президент Володимир Зеленський підписав 24 лютого 2022 року Указ № 64/2022 «Про загальну мобілізацію», який започаткував загальну мобілізацію в країні. Вона мала розпочатися 25 лютого на період 90 днів, передбачаючи призов строковиків та резервістів; усім громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років було заборонено виїжджати за кордон, за винятком тих, хто міг надати документи, що підтверджують виконання певних умов для звільнення. Мобілізація проводилася в усіх регіонах. Генеральний штаб мав визначити «порядок і обсяги» мобілізованих, а уряд — забезпечити необхідне фінансування. Керівники обласних адміністрацій, як було зазначено в указі, мали «забезпечити створення та функціонування обласних, районних та міських лікарняних комісій». Студенти, батьки з трьома чи більше дітьми віком до 18 років, особи, які доглядають за непрацездатними членами сім'ї, а також ті, кого визнано медично непридатними, не підлягають мобілізації.

У вересні 2022 року заступник міністра оборони України Ганна Маляр оголосила про майбутнє відтермінування строків постановки жінок на військовий облік на наступний рік, уточнивши, що: «Міністерство оборони в межах своїх повноважень підготувало указ, який ще раз відтермінував строки постановки на військовий облік жінок певних професій/спеціальностей ще на один рік – до 1 жовтня 2023 року».

17 листопада 2022 року Верховна Рада ухвалила закони, якими затвердила президентські укази про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів — до 19 лютого 2023 року.

2023 рік

7 лютого, 2 травня, 27 липня та 8 листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила закони, якими затвердила президентські укази про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів кожного разу, що діяли від 19 лютого 2023 року до 20 травня, до 18 серпня, до 15 листопада та до 14 лютого 2024 року відповідно.

19 грудня 2023 року президент Зеленський заявив, що Міністерство оборони запропонувало мобілізувати в Збройні сили від 450 до 500 тисяч додаткових громадян України, включаючи українських чоловіків, які проживають за кордоном. Зеленський зазначив, що за потреби призовний вік може бути знижений з 27 до 25 років. 26 грудня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало офіційного запиту на таку мобілізацію, і хоча воно надає постійні засекречені запити на різні ресурси, воно не має повноважень вносити законодавчі ініціативи.

2024 рік 6 лютого та 8 травня 2024 року Верховна Рада ухвалила закони, якими затвердила президентські укази про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні загалом на 6 місяців. Вони діяли від 14 лютого до 13 травня та від 14 травня до 11 серпня 2024 року відповідно.

23 лютого 2024 року парламент України ухвалив законопроект про демобілізацію, внесений Зеленським. Законопроект передбачає, що призовники, мобілізовані з 2022 року, мають бути переведені в резерв щонайменше на 12 місяців у строки, визначені указом президента України. Демобілізація набула чинності у квітні-травні 2024 року. Вона стосується лише молоді, яка пройшла строкову військову службу під час воєнного стану та не перебувала в резерві.

Наприкінці грудня 2023 року через брак поповнення в Збройних силах України та на вимогу колишнього головнокомандувача ЗСУ Залужного, у парламенті було запропоновано новий законопроект. Зокрема, законопроект мав знизити призовний вік з 27 до 25 років, встановити обмеження для звільнення призовників після 36 місяців активної служби під час воєнного стану, надати військовим рекрутерам та державі Україна більше законних способів обмежувати та карати тих, хто ухиляється від призову, в Україні та за кордоном, а також дозволити їм вручати повістки в цифровій формі. Після першого читання та хвилі критики про його неконституційність пропозицію було змінено в середині січня 2024 року, і вона пройшла перше читання у Верховній Раді. Очікувалося, що остаточний законопроект буде ухвалено в березні 2024 року, щоб заповнити прогалину в 500 000 нових призовників, необхідних Україні для підтримки війни. Наприкінці березня 2024 року Комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув 4269 поправок. 11 квітня законопроект був прийнятий Верховною Радою, а 16 квітня Зеленський підписав його, і він набув чинності через місяць після підписання — 18 травня.

Наприкінці березня 2024 року новопризначений головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, на відміну від свого попередника Залужного, заперечив необхідність мобілізації 500 000 осіб, посилаючись на те, що після аудиту ця цифра була значно зменшена. Раніше за ініціативою Сирського було проведено аудит сил ЗСУ щодо наявної прогалини в 700 000 військовослужбовців, яких, за словами керівника Офісу президента України Михайла Подоляка, ніхто ніколи не бачив на передовій.

2 квітня 2024 року Зеленський підписав окремий законопроект про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років. Цей законопроект був ухвалений Верховною Радою ще у травні 2023 року. Це сталося всього за тиждень після аудиту Сирського.

У середині квітня 2024 року Зеленський підписав новий закон про мобілізацію, спрямований на збільшення кількості військових. Закон вимагає від усіх українських чоловіків у віці від 18 до 60 років стати на військовий облік та постійно мати при собі документи про облік. Уряд заборонив видачу нових паспортів та надання невідкладних консульських послуг українським чоловікам призовного віку за кордоном.

17 травня 2024 року президент Зеленський підписав закон, що дозволяє окремим засудженим вступати до армії для можливості отримання умовного строку ув'язнення. Законодавство виключає можливість вступу для масових вбивць, ґвалтівників та тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки.

Ухилення від призову, хабарництво та демобілізація З початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року близько 650 000 чоловіків призовного віку залишили країну. За даними української влади, станом на листопад 2023 року, з лютого 2022 року було затримано близько 20 000 осіб при спробі нелегально перетнути кордон, а за розслідуванням BBC Eye ще 20 000 успішних перетинів було зафіксовано між лютого 2022 та 31 серпня 2023 року.

Після початку російського вторгнення в Україну в 2022 році понад 20 000 іноземців добровільно вступили до української армії. Проте, станом на лютий 2023 року, кількість іноземців у складі української армії оцінювалася в 2000 осіб. Названо кілька причин такого скорочення: «військові туристи» та «мисливці за адреналіном» були відсіяні, частина добровольців пішла, оскільки не очікувала боїв такої високої інтенсивності в суворих умовах, а деякі з них повідомляли про випадки жорстокого поводження та «самогубних місій». У 2023 році почали застосовувати жорсткіші методи мобілізації, такі як блокпости, рейди по бізнесах та затримання людей на вулицях. У другій половині 2023 року в мережі з'явилися відео, на яких українських чоловіків силою затягують у фургони та відвозять до центрів комплектування (ТЦК).

Корупцію у військово-лікарських комісіях президент України Володимир Зеленський у 2023 році назвав системною, оскільки хабара давали в обмін на звільнення від служби. Принаймні в одному випадку особу з психічними відхиленнями визнали придатною до служби, а в іншому — чоловік з епілепсією помер у перший день служби після мобілізації. Було відкрито низку судових справ, пов'язаних із свавіллям при наборі нових призовників.

Повідомляється, що військовослужбовці Збройних сил України є одними з найстаріших у світі, із середнім віком 43 роки у листопаді 2023 року, що на 10 років більше, ніж у березні 2022 року.

Нестача ресурсів для мобілізації також впливає на ротацію, оскільки багато солдатів не мали ротації з початку повномасштабного вторгнення в 2022 році. У жовтні 2023 року протести відбулися в семи українських містах, здебільшого участь у них брали дружини та родичі військових, які вимагали демобілізації. У рамках цих протестів близько 100 родичів військових провели акцію в Києві.

23 квітня 2024 року Міністерство закордонних справ України оголосило про призупинення консульських послуг для українських чоловіків за кордоном, які підлягають призову на військову службу, за винятком тих, хто повертається в Україну.

24 квітня 2024 року уряд України видав указ, яким заборонив видачу посвідчень особи та паспортів українським чоловікам призовного віку за кордоном.

Станом на 26 квітня 2024 року уряд Польщі запропонував, а уряд Литви розглядає можливість репатріації українських чоловіків, які проживають у їхніх країнах, до України, щоб вони могли бути призвані до української армії. За «дуже приблизними підрахунками», лише в Польщі проживають близько 300–400 тисяч чоловіків, але незрозуміло, як на практиці може бути здійснена примусова репатріація.

Дезертирство На початку 2023 року у Верховній Раді України був прийнятий новий закон, згідно з яким дезертирство або «неприбуття на службу без поважної причини» карається позбавленням волі строком до 12 років. Критики закону стверджували, що він жорсткіше карає солдатів, а не намагається вирішити основні причини дезертирства. За даними Генеральної прокуратури, порушено понад 60 000 кримінальних справ за дезертирство, причому майже половина з них — між січнем 2024 та вереснем 2024 року. До жовтня 2024 року ця цифра зросла до 80 000, а до кінця листопада 2024 року — до 100 000. За оцінками, кількість дезертирів може сягати 200 000 осіб. Для українських штрафних батальйонів, якщо солдат штрафного батальйону намагається дезертирувати або відступити без дозволу, до його вироку додається від 5 до 10 років ув’язнення.

Див. також

Примітки