Германн Еріх Бауер (; , Берлін — , там же) — німецький воєнний злочинець, причетний до вбивства газом тисяч в'язнів у таборі винищення Собібор, обершарфюрер СС. 1950 року засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на довічне тюремне ув'язнення

Біографія Народився в Берліні 26 березня 1900 року. Служив солдатом у Першій світовій війні та був захоплений у полон французами.

Після повернення до Німеччини знайшов роботу кондуктором трамвая. 1933 року вступив до нацистської партії та штурмового загонуDick de Mildt. In the Name of the People: Perpetrators of Genocide, pp. 381—383. Brill, 1996..

Програма Т4 1940 року приєднався до програми умертвіння Т4, в рамках якої фізично та психічно неповноцінних людей вбивали за допомогою газу та смертельних ін'єкцій. Спочатку Бауер працював водієм, іноді забирав і перевозив людей з лікарень або домівок, але його швидко підвищили по службі. Він свідчив про одне зі своїх перших масових убивств:

Собібор На початку 1942 року Бауера перевели до офісу Оділо Глобочника, вищого керівника СС та поліції Любліна, Польща. Йому видали форму СС і підвищили до звання обершарфюрера. У квітні 1942 року відправлений до табору смерті Собібор. Він працював там до ліквідації табору у грудні 1943 року після повстання в'язнів у жовтні 1943 року.

У Собіборі Бауер відповідав за газові камери. Спочатку євреї називали його Бадмайстером («Майстер купання»)https://web.archive.org/web/20180212142220/http://www.nizkor.org/ftp.cgi/camps/aktion.reinhard/sobibor/ftp.py?camps%2Faktion.reinhard%2Fsobibor%2F%2Fsobibor.09. Після війни ті, хто вижив, називали його Газмайстером («Газовий майстер»). Його описували як невисокого, кремезного чоловіка, п'яниця, який регулярно зловживав. У своїй кімнаті тримав особистий бар. Інші есесівці одягались охайно, Бауер відрізнявся: він завжди був брудним і неохайним, від нього смерділо алкоголем і хлором. У кімнаті на стіні висіла його фотографія та фотографія всієї його сім'ї з фюреромhttps://web.archive.org/web/20090211050232/http://www.zchor.org/testimonies/lichtman.htm. Жертви помирали до пів години, й есесівці тримали зграю гусей, щоб заглушити їхні крики.

14 жовтня 1943 року, в день повстання в Собіборі, Бауер несподівано поїхав до Холма за припасами. Він був першим у «списку смерті» есесівців, яких мали вбити ще до втечі, тому опір на чолі з Олександром Печерським розглядав можливість відкласти повстання. Бауер повернувся раніше і дізнався, що обершарфюрер СС Рудольф Бекманн мертвий, він почав стріляти у двох єврейських в'язнів, які розвантажували його вантажівку. Звук пострілів спонукав Печерського діяти швидше.

Після війни Наприкінці війни Бауера заарештували американці в Австрії та ув'язнили в таборі для військовополонених до 1946 року. Невдовзі після цього він повернувся до Берліна, де знайшов роботу робітником, прибираючи уламки після війни.

Двоє колишніх єврейських в'язнів з Собібору, Самуель Лерер й Естер Рааб, впізнали Бауера на випадковій зустрічі на ярмарку Кройцберга і 1949 року його заарештували. Побачивши Рааба на ярмарку Бауер запитав: «Як так сталося, що ти досі живий?». Суд над ним розпочався наступного року.

На судовому процесі Бауер стверджував, що в Собіборі він працював лише водієм вантажівки, збираючи необхідні речі для в'язнів табору, а також для німецьких й українських охоронців. Він визнав, що знав про масові вбивства в Собіборі, але стверджував, що ніколи не брав у них участі і не вчиняв ніяких жорстоких дій. Його головні свідки, колишні охоронці Собібору обершарфюрер СС Губерт Гомерський та унтерштурмфюрер СС Йоганн Клієр, свідчили на його користь.

Однак суд визнав Бауера винним на основі свідчень чотирьох єврейських свідків, яким вдалося втекти із Собібору. Вони впізнали Бауера і свідчили, що він не лише керував газовими камерами в таборі, а й брав участь у масових стратах шляхом розстрілів. Крім того, вони заявили, що він скоїв різноманітні особливо жорстокі та випадкові акти жорстокості щодо в'язнів табору та жертв дорогою до газових камер.

8 травня 1950 року суд засуджений до смертної кари за злочини проти людяності. На той момент смертна кара в Західній Німеччині була скасована, тому вирок Бауеру замінили на довічне ув'язнення. Строк відбував у в'язницях Берліна. Під час ув'язнення він зізнався у своїй участі в масових вбивствах у Собіборі та свідчив проти колишніх колег по СС, наприклад, на процесі в Собіборі. Помер 1980 року у в'язниці Тегель.

Примітки

Посилання