Пробірник () — книга Галілео Галілея, видана в Римі в жовтні 1623 року. Вважається, що це одна з піонерських робіт про науковий метод, у якій вперше висунуто ідею про те, що книгу природи слід читати за допомогою математики, а не методів схоластичної філософії, як зазвичай вважали в той час. Попри визнання заднім числом теорії пізнання Галілея, емпіричні твердження, зроблені ним у книзі, про те, що комети є підмісячними, а їхні спостережувані властивості є результатом оптичних явищ, були невірними.

Передісторія — Галілей проти Грассі про комети 1619 року Галілей був втягнутий у суперечку з отцем , професором математики єзуїтського . Вона почалася як суперечка про природу комет, але до того часу, коли Галілей опублікував «Пробірника», його останній залп у суперечці, вона стала набагато ширшою суперечкою щодо самої природи науки.

Астрономічний диспут Дебати між Галілеєм і Грассі почалися на початку 1619 року, коли батько Грассі анонімно опублікував брошуру «Астрономічна суперечка про три комети 1618 року» (), в якій обговорювалася природа комети, що з'явилася наприкінці листопада попереднього року. Грассі дійшов висновку, що комета була вогненним небесним тілом, яке рухалося вздовж сегмента великого кола на постійній відстані від Землі, і оскільки вона рухалася в небі повільніше, ніж Місяць, вона повинна бути далі, ніж Місяць.

Грассі прийняв тихонічну систему, запропоновану Тихо Браге, у якій інші планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця, яке, у свою чергу, обертається навколо Землі. У своєму «Disputatio» Грассі посилався на багато спостережень Галілея, такі як поверхня Місяця та фази Венери, не згадуючи автора цих спостережень. Грассі стверджував, що комети рухаються за межами орбіти Місяця, виходячи з відсутності спостережуваного паралакса. Галілей ніколи прямо не заявляв, що комети — це ілюзія, а просто ставив питання, реальні вони чи є оптичною ілюзією.

Дискурс про комети Аргументи та висновки Грассі були піддані критиці в наступній брошурі Галілея «Дискурс про комети», опублікованій під ім'ям одного з учнів Галілея, флорентійського юриста на ім'я , хоча вона була в основному написана самим Галілеєм. Галілей і Гвідуччі не запропонували власної остаточної теорії про природу комет, хоча вони представили деякі попередні припущення, які, як тепер відомо, є помилковими. (Правильний підхід до вивчення комет був запропонований у той час Тихо Браге.) На початку «Дискурсу про комети», Галілей та Гвідуччі безпідставно ображали єзуїта Крістофа Шайнера, а по всій роботі були розкидані образливі зауваження про професорів .

Астрономічні й філософські терези Єзуїти були ображені, і невдовзі Грассі відповів власним полемічним трактатом «Астрономічні й філософські терези» () під псевдонімом Лотаріо Сарсіо Сігенсано, який нібито був одним із його учнів.

Пробірник «Пробірник» був нищівною відповіддю Галілея на «Астрономічні й філософські терези». Його широко визнали шедевром полемічної літератури, в якій аргументи «Сарсіо» піддані різкій критиці. Книгу отримала широке схвалення й особливо сподобалася новому папі Урбану VIII, якому вона була присвяченаДрейк С. Галілей. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2024. - с. 143. У Римі, у попереднє десятиліття, Барберіні, майбутній Урбан VIII, виступив на боці Галілея та Академії дей-Лінцей.

Суперечка Галілея з Грассі назавжди відштовхнула багатьох єзуїтів, і Галілей та його друзі були переконані, що вони були відповідальні за його подальше засудження, хоча остаточних доказів цього немає.

Наука, математика й філософія

Можливо, 1616 року Галілея змусили мовчати на тему коперніканства. У 1623 році його прихильник і друг, кардинал Маффео Барберіні, колишній покровитель Академії дей-Лінчей і дядько майбутнього кардинала , став папою Урбаном VIII. Здавалося, обрання Барберіні забезпечило Галілею підтримку на найвищому церковному рівні. Візит до Риму підтвердив це. «Пробірник» є важливою віхою в історії науки: тут Галілей описує науковий метод, який на той час був справжньою революцією.

На титульній сторінці «Пробірника» зображено герб родини Барберіні із зображенням трьох бджіл. У «Пробірнику» Галілей зважує астрономічні погляди єзуїта Ораціо Грассі й знаходить їх недоречними. Книга присвячена новому Папі. Цю книгу відредагували та видали учасники Академії дей-Лінчей.

У «Пробірнику» Галілей критикував не стільки гіпотезу про комети, скільки сам метод Грассі, сильно упереджений через його релігійні переконання та заснований на . Крім того, він наполягав на тому, що натурфілософія (тобто фізика) має бути математичною. Згідно з титульним аркушем, він був філософом (тобто фізиком) Великого герцога Тосканського, а не просто математиком.

Мова науки Пробірник містить знамените твердження Галілея про те, що математика є мовою науки. Тільки за допомогою математики можна осягнути істину у фізиці. Ті, хто нехтує математикою, нескінченно блукають у темному лабіринті. Книга стверджує:

У всьому есе Галілей використовував саркастичний і дотепний тон. Книгу із захопленням прочитав за обіднім столом Урбан VIII. У 1620 році Маффео Барберіні написав на честь Галілея поему під назвою «Згубна лестощі» (). Чиновник Джованні ді Гевара, сказав, що «Пробірник» вільний від будь-якої неортодоксальності.

Сприйняття і реальні явища У «Пробірнику» Галілей описав тепло як артефакт нашого розуму. Він писав, що тепло, тиск, запах та інші явища, які сприймаються нашими органами чуття, є лише видимими властивостями, спричиненими рухом частинок, що є реальним явищем. Галілей також висунув теорію про те, що такі відчуття, як нюх і смак, стають можливими завдяки вивільненню крихітних частинок із речовин-господарів, що було правильним, але доведено лише пізніше.

Примітки

Література

Посилання

PDF-версія скороченого тексту «Пробірника» — Стенфордський університет Галілей, уривки з «Пробірника» — Прінстонський університет