Костянтин Миколайович Іваночко (22 березня 1959, Довге — 15 серпня 2020) — український науковець-гуманітарій, філолог, діалектолог, викладач, редактор, публіцист, громадський і політичний діяч.
Біографія
Народився 22 березня 1959 року в селі Довге на хуторі Ровінь (Львівська область). Закінчив Довжанську середню школу. Вищу освіту здобув на українському відділенні філологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка.
У 1980—1988 роках працював учителем української мови та літератури в школах Сколівщини та Дрогобиччини, згодом обіймав керівні посади в освітній сфері.
З 1989 року працював на кафедрі української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (асистент, викладач, старший викладач, доцент).
1997 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка під керівництвом професора Василя Винницького захистив кандидатську дисертацію. Навчався в докторантурі, завершив докторську дисертацію та підготував до друку монографію.
За сумісництвом працював доцентом кафедри юридичної лінгвістики Львівського державного університету внутрішніх справ.
Помер від коронавірусу 15 серпня 2020 року.
Наукова діяльність
Автор понад 80 наукових праць із проблем української акцентології та наголосових особливостей південно-західних діалектів. Досліджував питання діалектології, зокрема діалектного наголосу.
Його наукові праці отримали відгук в українському та європейському мовознавстві. Наукову діяльність позитивно оцінювали провідні українські мовознавці, зокрема академік Віталій Скляренко.
Політична та громадська діяльність
З 1989 року брав участь у політичному житті України. Був членом Львівського обласного проводу Конгресу українських націоналістів (КУН), делегатом Великих Зборів Організації українських націоналістів та членом Головного Проводу ОУН (б) (2009—2013).
Заснував і очолював Дрогобицький Центр Національного Відродження імені Степана Бандери. Автор понад сотні наукових, науково-популярних і суспільно-політичних публікацій. Співавтор Концепції гуманітарної політики ОУН (б).
Депутатська діяльність
Обирався депутатом Опорецької сільської ради Сколівського району, Стебницької та Дрогобицької міських рад.
Двічі обирався депутатом Львівської обласної ради (1998—2002, 2002—2006), працював у комісії з питань культури та освіти. У 2002—2006 роках обіймав посаду заступника міського голови з гуманітарних питань.
Сприяв виділенню коштів з обласного бюджету на видання тритомника творів Івана Франка до 150-річчя від дня народження письменника.
Культурно-просвітницька діяльність
Був серед ініціаторів спорудження Меморіального військового цвинтаря Січовим Стрільцям на горі Маківка (2000). Сприяв встановленню пам'ятників і меморіальних знаків борцям за незалежність України в населених пунктах Львівщини.
Стояв біля витоків Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю патріотичної творчості «Сурми звитяги». Ініціював проведення на Дрогобиччині фестивалів різдвяно-вертепного та великоднього дійств, конкурсів читання творів Тараса Шевченка та Івана Франка, теренових ігор, книжкового ярмарку в Дрогобичі (2004).
Редакторська та видавнича діяльність
Перевидав збірник праць Степана Бандери «Перспективи української революції».
За його ініціативи та редакцією видано книгу «Франків край — Донбас: дорогами нескореного Чину» (2017).
Упорядкував і видав книгу «Із когорти Лицарів. На пошану Романі Пацулі».
Відредагував цикл проповідей отця-мітрата Петра Герилюка-Купчинського, що стали основою книг «Вірю в Ісуса Христа» (2003) та «Вірю в Святого Духа й Вселенську Церкву» (2005).
Вшанування пам'яті
У жовтні 2021 року в селі Довге освячено капличку на честь отця Петра Герилюка-Купчинського та Костянтина Іваночка.
Примітки