Тепловим променем Архімеда іноді називають великомасштабну сонячну піч, яку Архімед нібито використовував для спалювання римських кораблів під час облоги Сіракуз (). Такі винаходи не згадані у збережених працях Архімеда, і немає жодних сучасних доказів їх існування, що змушує сучасних вчених сумніватися в існуванні теплового променя Архімеда. Ця історія про Архімеда стала усталеною близько 500 року н. е., коли Анфемій описав реконструкцію подій, і відтоді дослідники широко обговорюють її правдоподібність.

Історичні свідчення про тепловий промінь

Автор II століття н. е. Лукіан писав, що під час облоги Сіракуз Архімед знищував ворожі кораблі вогнем. Близько 500 року н. е. Анфемій Траллський згадує як зброю Архімеда. За допомогою цього пристрою сіракузці нібито фокусували сонячне світло на римських кораблях, спричиняючи їх загорянняHippias, 2 (пор. Galen, On temperaments 3.2, де згадані pyreia, «факели»); Anthemius of Tralles, On miraculous engines 153 [Westerman]..

Сучасні спроби відтворити тепловий промінь

Із доби Відродження точаться суперечки щодо достовірності теплового променя. Рене Декарт вважав цю історію вигадкою. Випробування провів граф де Бюффон (бл. 1747), описавши його в праці «Винайдення запалювальних дзеркал для спалювання на значній відстані» (). У статті 1867 року описаний експеримент Джона Скотта.

1973 року грецький науковець Іоанніс Саккас провів випробування теплового променя Архімеда. Експеримент відбувся на військово-морській базі Скарамангас поблизу Афін. У ньому 70 грецьких моряків тримали дзеркала з мідним покриттям розміром приблизно п'ять на три фути (1,5 × 1 м). Дзеркала спрямували на фанерний римського військового корабля на відстані близько 50 м/ Коли дзеркала точно сфокусували, корабель спалахнув за кілька секунд. Фанерний макет був вкритий фарбою на основі бітуму. Після експерименту Саккас заявив, що не має сумнівів: великий винахідник міг використати бронзові дзеркала, щоб потопити римлян.

У 2008 році в телепередачі вийшов епізод «Deep Space Observer», присвячений обсерваторії Кека, дзеркало якої ґрунтується на принципі дзеркала Архімеда. В епізоді продемонстрували, як значно менше вигнуте дзеркало підпалює дерев'яну модель.

2004 року телепередача «Руйнівники міфів» в епізоді «Стародавній промінь смерті» () визнала використання дзеркал малоймовірним. У 2005 році група студентів Массачусетського технологічного інституту провела експеримент із 127 квадратними дзеркальними плитками розміром один фут (30 см), сфокусувавши їх на дерев'яному корабля на відстані близько 30 м. Полум'я з'явилося на частині корпусу, але лише за безхмарного неба й після того, як корабель залишався нерухомим приблизно десять хвилин. За цих умов пристрій визнали потенційно придатною зброєю. Група Массачусетського технологічного інституту повторила експеримент для «Руйнівникиів міфів» в епізоді «Промінь смерті Архімеда» (), використавши як ціль дерев'яний рибальський човен у Сан-Франциско. Знову зафіксували часткове обвуглення й невелике полум'я. Після трансляції результатів експерименту в Сан-Франциско 2006 року твердження віднесли до категорії «спростовано» (), з огляду на тривалість процесу та ідеальні погодні умови, потрібні для займання. Також зазначили, що оскільки Сіракузи виходять до моря на схід, римський флот мав би атакувати вранці, щоб дзеркала могли оптимально зібрати сонячне світло. «Руйнівникиів міфів» звернули увагу й на те, що звичайна зброя, зокрема запалювальні стріли або снаряди катапульт, значно простіше підпалили б корабель на малій відстані. У грудні 2010 року «Руйнівникиів міфів» знову перевірили тепловий промінь в епізоді «Виклик президента» (). Проводили ще кілька експериментів, зокрема масштабне випробування за участю 500 школярів, які спрямували дзеркала на римського вітрильника на відстані 120 м. У всіх випадках вітрило не нагрілося до 210 °C, необхідних для займання, і вердикт знову був «спростовано». Автори програми дійшли висновку, що найімовірнішим ефектом дзеркал могло бути засліплення відблиском або відволікання екіпажу корабля.

Примітки