Бодо Гельценлойхтер (; 15 травня 1905, Дармштадт — ?) — німецький офіцер, гауптштурмфюрер СС. Гельценлойхтер був першим командиром так званої команди супроводу фюрера, особистої охорони Адольфа Гітлера.
Біографія Після закінчення школи Гельценлойхтер пройшов навчання на торговця. 26 серпня 1926 року він вступив у НСДАП (квиток №43 382).Bundesarchiv R 9361-IX KARTEI/10621545 1 квітня 1927 року він вступив в СС (посвідчення №1029). Раніше він був членом СА у 1923 році, а потім знову з 1926 року. У цей час він брав участь у мітингах нацистської партії у Веймарі (1926) та Нюрнберзі (1929), а також у Брауншвейзькому з'їзді (1931).
29 лютого 1932 року Генріх Гіммлер обрав Гельценлойхтера керівником новоствореної команди супроводу фюрера, групи з восьми осіб, яка залишалася в безпосередній близькості від Гітлера та складала внутрішнє коло його особистої охорони. Під керівництвом Гельценлойхтера бійці команди супроводжували Гітлера в його передвиборчих поїздках навесні та влітку 1932 року на виборах до Пруссії, двох турах президентських виборів та виборах до Рейхстагу в липні 1932 року. 4 жовтня 1932 року Гельценлойхтера на посаді командос замінив Віллі Герцбергер, хоча він залишався членом командос до кінця 1933/початку 1934 року.
Причини заміни Гельценлойхтера на посаді командира ескортного загону не згадуються в існуючій літературі. Однак Курт Гільдіш, який очолював загін з 1933 по 1934 рік, свідчив під час допиту слідчим суддею Берлінського земельного суду 13 липня 1950 року, що кілька його попередників на посаді командира загону стали жертвами «діяльності в колі Гітлера», зокрема, назвавши рушійною силою ад'ютанта Гітлера Шауба.Institut für Zeitgeschichte: Zeugenschrifttum Kurt Gildisch, (= ZS Nr. 457), Bl. 10 Digitalisat.
Пізніше Гельценлойхтер працював у клубах перегонів Марієндорфа та Рурлебена. З 1 вересня 1942 по 1 серпня 1943 року його було призначено до Головного управління СС, а потім до Кадрового управління СС.
Сім'я Гельценлойхтер був одружений з Йоганною Пораллою (народилася 19 лютого 1911 року в Бреслау) з 1934 року. У пари народилась щонайменше одна дочка.
Звання
Унтерштурмфюрер СС (16 січня 1932) Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1935) Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1936)
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП Почесний кут старих бійців Перстень «Мертва голова» Йольський свічник СС Почесний знак Кобург Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
Примітки
Література
Brün Meyer: Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP (SS). Stand vom 1. Dezember 1938, mit Berichtigungsheft: Stand vom 15. Juni 1939, (Faksimile-Nachdruck), Osnabrück 1996, S. 108. Axel Polnik: Die Bayreuther Feuerwehren im Dritten Reich. Der Brandschutz in der Gauhauptstadt Bayreuth. Eine zeitgenössische Darstellung, 2011, S. 143.