Гільда Родерік Елліс Девідсон (; — ) — англійська фольклористка. Працювала науковим співробітником Кембриджського університету та Фольклорного товариства, а також спеціалізувалася на вивченні кельтської та германської релігії та фольклору.
Випускниця Ньюнем-коледжу в Кембриджі, протягом більшої частини своєї кар'єри працювала у коледжі Люсі Кавендіш у Кембриджі. Вона спеціалізувалася на міждисциплінарному вивченні кельтської, англосаксонської та давньоскандинавської релігії та фольклору, і є авторкою численних впливових праць. Була видатною членкою Фольклорного товариства та відігравала активну роль у розвитку фольклористики як наукової дисципліни. Протягом кар'єри навчала значну кількість майбутніх науковців у своїх галузях дослідження та була особливо зацікавлена в заохоченні обдарованих жінок до наукової кар'єри.
Ранні роки та освіта Народилася в Бебінгтоні, Чешир, Англія, 1 жовтня 1914 року, у сім'ї продавця канцелярських товарів Генрі Родеріка та Міллі Чізман Елліс.
Здобула диплом з відзнакою першого класу з англійської мови, археології та антропології в Ньюнем-коледжі, Кембридж. Здобула ступінь магістра (1939) та доктора філософії (1940) в Ньюнемі. Її дисертація на здобуття ступеня доктора філософії була присвячена давньоскандинавській релігії. Девідсон вільно володіла багатьма мовами, зокрема давньоскандинавською, норвезькою, шведською, данською, ісландською, російською, латинською та німецькою.
Початок кар'єри У 1939—1944 роках працювала асистенткою викладача англійської мови в Королівському Голловейському університеті Лондона. Для своєї першої книги «The Road to Hel: A Study of the Conception of the Dead in Old Norse Literature» (1943) використовувала археологічні дані для дослідження смерті в скандинавському язичництві. Це був новаторський підхід, оскільки вивчення давньоанглійської та давньоскандинавської мов у британських академічних колах на той час було суворо зосереджене на літературних і лінгвістичних питаннях. Використання нею міждисциплінарного підходу до вивчення давньоскандинавської релігії стало сильною рисою її досліджень. З 1945 по 1955 рік була лектором на заочному відділі в Біркбекському університеті Лондона.
Попри значний опір у спробі Девідсон поєднати археологічні та філологічні дані для вивчення давньоскандинавської і германської релігії, вона продовжила свої дослідження. У наступні роки вийшла низка її впливових праць, зокрема «The Sword in Anglo-Saxon England» (1962), «Gods and Myths of Northern Europe» (1964), «Pagan Scandinavia» (1967) та «Scandinavian Mythology» (1969). Разом з Пітером Геллінгом вона опублікувала «The Chariot of the Sun» (1969). У цей час публікувала багато статей у наукових журналах, де часто спиралася на свої знання міфів, легенд і фольклору для інтерпретації археологічних знахідок. 1964 року отримала дослідницьку нагороду від Leverhulme Trust за свою роботу в Радянському Союзі.
У 1968—1971 роках була науковим співробітником в коледжі Люсі Кавендіш у Кембриджі. Після 1971 року була лектором, а після 1974 року — науковим співробітником з англосаксонської, скандинавської та кельтської мов у цьому ж коледжі. З 1975 по 1980 рік була проректором коледжу і брала активну участь у розширенні та модернізації закладу. У цей час також опублікувала кілька впливових праць, зокрема «The Viking Road to Byzantium» (1976) та «The History of the Danes: Saxo Grammaticus» (1979—1980). У Кембриджі керувала Кембриджською фольклорною групою та була знана як активна та жвава ораторка.
Робота для Фольклорного товариства 1949 року приєдналася до Фольклорного товариства та була членкою його ради (пізніше Комітету) з 1956 по 1986 рік, згодом стала почесним членом. Вона відіграла активну роль у відновленні фольклористики як наукової дисципліни. Активно залучалася до модернізації та демократизації товариства. Вона працювала в цьому напрямку з Кетрін Бріггс і Стюарт Сандерсон. 1967 року Кетрін Бріггс обрана президентом, а Венецію Ньюолл — секретарем товариства. У наступні роки Девідсон відповідала за публікації товариства, керувала новоствореною серією Mistletoe Books, організовувала конференції та редагувала або була співредактором статей.
У 1974—1976 роках була президентом товариства. За її правління статут змінили, а журналу «Фольклор» значно розширився як за обсягом, так і за якістю. Про зусилля Девідсон щодо оновлення товариства згадані в її праці «Changes in the Folklore Society, 1949—1986» (1987), яка вийшла у журналі «Фольклор». Також була членкою Лондонського товариства антикварів.
Подальша кар'єра У подальшій кар'єрі особливо цікавилася дослідженням тем і вірувань, поширених як у ранній кельтській, так і в германській культурі. Серед книг, створених в результаті, є «Myths and Symbols in Pagan Europe» (1988), «Lost Beliefs of Northern Europe» (1993) та «Roles of the Northern Goddesses» (1998). 1984 року ушанована медаллю Кут-Лейк за дослідження фольклору. Допомогла заснувати премію Кетрін Бріггс за фольклор 1982 року, яку вона сама отримала 1988 року за свою працю «Myths and Symbols in Pagan Europe» (1988).
Також займалася вивченням історії фольклористики. Разом з Кармен Блекер редагувала книгу «Women and Tradition: A Neglected Group of Folklorists» (2000). 1987 року допомогла заснувати Обідній клуб Кетрін Бріггс. Вона організувала багато конференцій та редагувала статті, часто у співпраці з Блекер й Анною Чаудрі. 1988 року опублікувала біографію своєї подруги Кетрін Бріггс. Над останнім зі своїх редакційних проєктів, «Companion to the Fairy Tale» (2003), працювала у співпраці з Чаудрі.
Особисте життя 27 грудня 1943 року вийшла заміж за Річарда Робертсона Девідсона, науковця-дослідника. У пари було двоє дітей. Була членкою Ліберальної партії та англіканської церкви. Брала активну участь у церковному житті як церковний староста та дзвонар.
Смерть і спадщина Померла 12 січня 2006 року. Її похорон відбувся в церкві Святого Бенетта в Кембриджі 21 січня 2006 року. У неї залишилися діти, онуки та правнуки.
Протягом багатьох десятиліть була видатною дослідницею давньоскандинавської релігії та міфології. "Dr Hilda Ellis Davidson… [was] for many decades… a distinguished scholar in the field of Scandinavian mythology and religion, whose books reached a wide readership and whose enthusiasm for her subject was an inspiration to many.. «Hilda Ellis Davidson… has contributed greatly to the study of Norse mythology.». Вона сприяла поширенню інтересу як серед широкої авдиторії, так і серед науковців до скандинавської, германської та кельтської міфології. Відіграла важливу роль у повоєнному відродженні фольклористики та у становленні вивчення британського фольклору як наукової дисципліни. Кілька її праць переклали багатьма мовами, зокрема шведською, норвезькою, данською, нідерландською та японською. Її зусилля щодо заохочення міждисциплінарних досліджень, що поєднують археологію, літературу, фольклор та історію, були дуже важливими. Вона була наставницею великої кількості науковців у галузі міфології та фольклору, а також була особливо віддана заохоченню наукової кар'єри обдарованих жінок. «For many a young scholar Hilda has been, if not quite a goddess, then at least a fairy godmother… Hilda Ellis Davidson is the living proof that for a woman to be successful as an academic she does not have to sacrifice other aspects of her identity.».
Вибіркові праці
(1940) Eschatology and Manticism in Old Norse Literature. (Doctoral dissertation). University of Cambridge. (1941) «Fostering by Giants in Old Norse Sagas», Med. Aev. 10: 70-85. (1942) «Sigurd in the Art of the Viking Age», Antiquity 16: 216-36. (1943) The Road to Hel: A Study of the Conception of the Dead in Old Norse Literature, Cambridge University Press, «originally part of a thesis accepted in 1940 for the degree of Ph.D. in the University of Cambridge.» (1950) «The Hill of the Dragon» (Anglo-Saxon Burial Mounds), Folklore 61. (1950) «Gods and Heroes in Stone» In C. Fox and B. Dickens (eds.), The Early Cultures of North-West Europe (H.M. Chadwick Memorial Studies), 123-9, London. (1958) The Golden Age of Northumbria, Longmans, [a volume in the «Then and There Series»]. (1958) "Weland the Smith, " Folklore 69: 145-59. (1960) «The Sword at the Wedding» Folklore 71, 1-18. (1962) The Sword in Anglo-Saxon England, Boydell Press, Woodbridge. (1963) «Folklore and Man's Past», Folklore, 74: 527-44, London. (1964) Book Review: Myth and Religion of the North by E. O. G. Turville-Petre. London: Weidenfeld and Nicholson (History of Religion), 1964. Antiquity 38: 309—310. (1964) Gods and Myths of Northern Europe, Penguin Books Ltd, Harmondsworth. (later re-published as Gods and Myths of the Viking Age, Bell Publishing Company, 1980). (1965) «The Finglesham Man», Sonia Chadwick Hawkes, H.R.E Davidson and C. Hawkes, Antiquity, 39: 17-32. (1965) «Thor's Hammer», Folklore 76: 1-15. (1965) «The Significance of the Man in the Horned Helmet», Antiquity 39: 23-7. (1967) Pagan Scandinavia, (Ancient Peoples and Places 58) London. (1967) «The Anglo-Saxon Burial at Coombe [Woodnesborough], Kent», Medieval Archeology 11: 1-41 (by H.E. Davidson and L. Webster). (1969) Scandinavian Mythology, Paul Hamlyn, London. (1969) The Chariot of the Sun and Other Rites and Symbols of the Northern Bronze Age, by Peter Gelling and H.E. Davidson, Frederick A. Praeger Publishers, New York. (1969) «The Smith and the Goddess», Frühmittelalterliche Studiern (University of Münster) 3: 216-26. (1971) Beowulf and its Analogues, by George Norman Garmonsway, Hilda Roderick Ellis Davidson, and Jacqueline Simpson; E. P. Dutton. (1972) «The Battle God of the Vikings», (G.N. Garmonsway Memorial Lecture, University of York, Medieval Monographs I, York. (1973) «Hostile Magic in the Icelandic Sagas», The Witch Figure, ed. V. Newall (london) 20-41. (1974) «Folklore and History», Folklore 85. (1975) «Scandinavian Cosmology» in C. Blacker and M. Loewe's Ancient Cosmologies, 172-97, London. (1975) «Folklore and Literature», Folklore 86. (1976) The Viking Road to Byzantium, Allen and Unwin, London. (1978) Patterns of Folklore, D.S. Brewer Ltd, Ipswich. [Appears to reprint earlier articles such as «Thor's Hammer» and «The Sword at the Wedding» also includes an essay on «Lady Godiva»]. (1978) «Shape-changing in the Old Norse Sagas» in J.R. Porter's and W.H.S. Russell's Animals in Folklore, 126-42 Folklore Society, Ipswich. (1978) «Mithras and Wodan», Études Mithraïques 4: 99-110, Acta Iranica, Leiden. (1979) «Loki and Saxo's Hamlet», The Fool and the Trickster; Studies in Honor of Enid Welsford, ed. P.V.A. Williams (Cambridge) 3-17. (1979-80) Saxo Grammaticus, The History of the Danes, Books I—IX [Peter Fisher Translation]: Edited with Commentary by H.E. Davidson, Woodbridge: Boydell. (Date unknown, pre-1980) Author of the article «Hero» in Encyclopædia Britannica. (1980) «Wit and Eloquence in the Courts of Saxo's Early Kings», «To be published as part of the Saxo Symposium, University of Copenhagen 1979.» (1980) «Insults and Riddles in the Edda Poems», Published in Edda, A Collection of Essays, 25-46, University of Manitoba Icelandic Series 4, 1983. (1981) «The Restless Dead: An Icelandic Story», in H.E. Davidson and W.M.S. Russell's (eds.) The Folklore of Ghosts, Mistletoe Series 15, London Folklore Society. (1981) «The Germanic World» in M. Loewe and C. Blacker's Divination and Oracles,115-41, London. (1984) «The Hero in Tradition and Folklore: Papers Read at a Conference of the Folklore Society Held at Dyffryn House, Cardiff, July 1982» (World Bibliographical Series), Folklore Society Library. (1984) «The Hero as a Fool: The Northern Hamlet», The Hero in Tradition and Folklore, (ed. H.R.E. Davidson) 30-4, (Mistletoe Books, 19, Folklore Soc.) London, (1988) Myths and Symbols in Pagan Europe: early Scandinavian and Celtic religions, Manchester University Press, Manchester.