Dire Straits — британський рок-гурт, заснований 1977 року Марком Нопфлером (гітара, вокал), його братом Девідом Нопфлером (гітара), басистом Джоном Іллслі та барабанщиком . Менеджером гурту був Ед Бікнел. Творчість Dire Straits представлена широким спектром музичних стилів, зокрема , блюз-роком, кантрі-роком, фолком, джазом, прогресивним роком, рок-н-ролом і паб-роком«Dire Straits Biography» allmusic.com Процитовано 22 жовтня 2025«Mark Knopfler» mysonicisland.com Процитовано 22 жовтня 2025«Mark Knopfler» mixonline.com Процитовано 22 жовтня 2025. Склад Dire Straits неодноразово змінювався аж до його розпаду 1995 року, а постійними учасниками гурту залишалися лише Марк Нопфлер та Джон Іллслі. Основним автором пісень гурту був Марк Нопфлер.
Dire Straits увійшов до когорти найбільш комерційно успішних гуртів в історії рок-музики, загалом було продано понад 120 мільйонів записів«Dire Straits Given Plaque Honour» news.bbc.co.uk Процитовано 22 жовтня 2025. Найбільш титулований альбом гурту Brothers in Arms розійшовся накладом понад 30 мільйонів копій«Mark Knopfler Hurt in Crash» news.bbc.co.uk Процитовано 22 жовтня 2025. Dire Straits є п'ятиразовими володарями премії «Греммі». 2018 року гурт ввели до «Зали слави рок-н-ролу».
Гурт випустив шість студійних альбомів. Найвідоміші його хіти: , , , «Money for Nothing», «Walk of Life», «So Far Away», «Brothers in Arms» і «Dire Straits' 10 greatest songs, ranked» goldradio.com Процитовано 2 листопада 2025.
Історія
1977—1979: ранні роки і перші два альбоми
Брати Марк і Девід Нопфлери народилися у Глазго (Шотландія) і виросли у Блайті. Разом з Джоном Іллслі та з Лестера 1977 року у лондонському районі вони заснували музичний гурт, який згодом отримав назву Dire StraitsIllsley, John (2021). My Life in Dire Straits: The Inside Story of One of the Biggest Bands in Rock History. London, UK: Bantam Press. ISBN 978-1-78763-436-7. OCLC 1282301626.«The Rough Guide to Rock» (p. 297) books.google.com.ua Процитовано 22 жовтня 2025. Візерс вже мав 10-річний досвід музичної кар'єри, будучи сесійним барабанщиком у , Джеррі Рафферті, та інших виконавців. Також Візерс був штатним барабанщиком студії і входив до складу гурту Spring, який записав альбом для компанії RCA 1971 року. На момент утворення гурту Марк працював учителем англійської мовиThompson, C. (2020). Contemporary World Musicians. Taylor & Francis. p. 1362. ISBN 978-1-135-93961-8., Іллслі навчався у Голдсмітському коледжі, а Девід був соціальним працівником«Pick Withers — A Road Well Travelled — (A Drumdoctor Interview)» thedrumdoctor.net Процитовано 22 жовтня 2025. 1973 року Марк і Візерс були учасниками паб-рок-гурту Larkin, Colin (2011). The Encyclopedia of Popular Music. Omnibus Press. p. 697..
Новий гурт спочатку називався Café Racers. Назву Dire Straits (яка може перекладатися як «скрутне становище», «обмежені обставини» або «на мілині») їм запропонував музикант Саймон Коу (сусід Візерса по кімнаті). Її обрали як натяк на проблеми віку і фінансові спроможності учасників гурту«Dire Straits (Дайр Стрейтс): Биография группы» salvemusic.com.ua Процитовано 22 жовтня 2025. 1977 року Dire Straits записали демо-касету з п'ятьма піснями, що включала їхній майбутній хіт , а також , , «Wild West End» і «Sacred Loving» авторства Девіда НопфлераOldfield, M. (1984). Dire Straits. Sidgwick & Jackson. p. 42. ISBN 978-0-283-98995-7.«Dire Straits — Honky Tonk demo» youtube.com Процитовано 22 жовтня 2025. У жовтні-листопаді гурт записав демо-версії пісень «Southbound Again», «In the Gallery», «Six Blade Knife», «Eastbound Train», «Setting Me Up» і «Real Girl»Lazell, Barry (1989). Rock movers & shakers. Billboard Publications, Inc. p. 143.. Після виступу в клубі Rock Garden музиканти віддали демо-касету лейблу MCA, де отримали відмову. Тоді вони передали касету діджею , ведучому радіопрограми Honky Tonk на . Гурт просто хотів дізнатися його думку, але Джиллетт був настільки вражений музичним стилем Dire Straits, що вирішив, без відома музикантів, включити «Sultans of Swing» на своїй програмі«Mark Knopfler Authorized Biography» mark-knopfler-news.co.uk Процитовано 22 жовтня 2025. Пісня являла собою гімн любові до музики: в ній розповідалося про учасників аматорського диксиленд-бенду, які після роботи захоплювалися спільною грою. Пісня була добре сприйнята радіослухачами, що дозволило Dire Straits, завдяки посередництву Джиллетта, укласти через два місяці свій перший контракт з лейблом Vertigo Records«Stay Tuned By Stan Cornyn: Dire Straits» rhino.com Процитовано 22 жовтня 2025.
1978 року Dire Straits провели свій по Європі. У лютому того року, після виступів у кількох концертах на розігріві в американського гурту Talking Heads, вони записали свій перший альбом Dire Straits у невеликій лондонській студії Basing Street. Робота над альбомом тривала 12 днів, а витрати на неї склали 12 500 фунтів«Dire Straits biography» sing365.com Процитовано 22 жовтня 2025. Під час запису продюсер вирішив зберегти самобутній стиль гурту, який ґрунтувався на гітарному таланті Марка Нопфлера й характеризувався лаконічними аранжуваннями. Попри захоплені відгуки критиків, британська публіка спочатку проігнорувала альбом, який вийшов 8 червня 1978 року, оскільки його недостатньо розрекламували. Однак, платівка привернула до себе увагу співробітниці відділу пошуку талантів Керін Берг, яка працювала у Warner Music Group в Нью-Йорку. Їй здалося, що саме такої музики на той час бракувало публіці, але спочатку з нею погодилася лише одна людина у відділі. Після цього гурт уклав контракт з лейблом Warner Bros. Records на запис у США; до кінця 1978 року альбом вийшов у всьому світі. Найбільший успіх альбом мав у США, також він очолив чарти Канади, Австралії та Нової Зеландії. Зрештою він потрапив до топ-10 чартів кожної європейської країни, у Великій Британії він посів 5 місце«Dire Straits Biography» musicianguide.com Процитовано 22 жовтня 2025. Більшість пісень альбому відображали враження Марка Нопфлера від відвідування англійських міст Ньюкасла, Лідса та Лондона. «Down to the Waterline» містила спогади про життя в Ньюкаслі; «In the Gallery» присвячена Гаррі Філіпсу (скульптору і художнику з Лідса); «Wild West End» і «Lions» відображали картини юності Нопфлера, проведені у столиціPeter Frame. Pete Frame's rockin' around Britain: rock' n 'roll landmarks of the UK and Ireland. London. Music Sales Group, 2000. p. 176«High fidelity, Volume 29, Issues 1 — 6» books.google.co.uk Процитовано 22 жовтня 2025.
Запис другого альбому Communiqué розпочався в грудні 1978 року на студії (Нассау, Багамські Острови). Спродюсований та , Communiqué вийшов у червні 1979 року і очолив німецький чарт; одночасно з ним дебютний альбом гурту посів там 3 місце. У Великій Британії Communiqué посів 5 місце. Пісня вийшла як сингл. Попри неоднозначні відгуки критиків, альбом був дуже добре сприйнятий шанувальниками гурту, які оцінили характерні тексти та гітарні соло Нопфлера. Стилістично Communiqué являв собою «відшліфоване» повторення звучання першого альбому, із розширенням тематики композицій, зокрема у вступному треку «Once Upon a Time in the West»«Dire Straits» rollingstone.com Процитовано 22 жовтня 2025.
1979 року гурт провів на підтримку альбому , який проходив у Європі і вперше у Північній Америці, де вони протягом 38 днів відіграли 51 концерт, які зібрали переповнені зали«Communiqué Tour 1979» mark-knopfler.info Процитовано 26 жовтня 2025. Боб Ділан, побачивши їх виступ у Лос-Анджелесі, був настільки вражений, що запросив Марка Нопфлера та Піка Візерса взяти участь у роботі над своїм наступним альбомом Slow Train ComingPatrick Humphries, Absolutely Dylan p. 213. Viking Studio Books, 1991. ISBN 9780140168235. Уривки двох заключних концертів туру, які проходили 20 та 21 грудня в лондонському , були показані BBC у документальному фільмі Arena разом з інтерв'ю з чотирма учасниками гурту. Пісня «Sultans of Swing» 1979 року посіла 4 місце у США і 8 місце у Великій Британії«Dire Straits» thisdayinmusic.com Процитовано 28 жовтня 2025. Вона стала одним з головних хітів Dire Straits та невіддільною частиною живих виступів гурту«Dire Straits — Sultans of Swing: Mark Knopfler's Legendary Solo» fender.com Процитовано 26 жовтня 2025. Того ж року Марк Нопфлер також співпрацював з гуртом Steely Dan та Філом Лайноттом.
1980—1984: Making Movies і Love Over Gold
1980 року Dire Straits номінували на дві премії «Греммі» в категоріях «Найкращий новий виконавець» і за пісню «Sultans of Swing»«Dire Straits» rockonthenet.com Процитовано 18 жовтня 2025. У липні того ж року гурт почав запис треків для нового альбому. Звучання гурту почало змінюватися; одночасно відбувалися і зміни у його складі«Dire Straits» cliffsvinylrecords.com Процитовано 22 жовтня 2025. Третій студійний альбом Making Movies, спродюсований і самим Марком Нопфлером, вийшов у жовтні 1980 року. Запис відбувався влітку того року у Нью-Йорку, куди Нопфлер згодом переїхавLesley Duncanson, «Mark Knopfler: A Life in Songs», BBC Four, 28.01.2011, 0 h 18 min 40 s.. Під час запису стався конфлікт між братами Марком і Девідом щодо гітарних партій, це призвело до відходу останнього з гурту й початку його сольної кар'єри; в альбомі відсутня згадка про його участь у записі«David Knopfler» allmusic.com Процитовано 18 жовтня 2025. Студійні сесії продовжили з ритм-гітаристом та клавішником (з гурту Брюса Спрінгстіна).
Making Movies отримав переважно позитивні відгуки«Dire Straits: Making Movies» rollingstone.com Процитовано 3 листопада 2025«Making Movies» allmusic.com Процитовано 3 листопада 2025. Оновлений стилістичний підхід альбому поєднував вплив джазу, блюзу, кантрі та фолку, що характеризувало музику Dire Straits з моменту їх створення, зі складнішими рок-аранжуваннями та, як правило, довшими піснями. Таким чином сформувався стиль, який надалі розвивався протягом всієї подальшої кар'єри гурту«Top 10 Dire Straits Songs» awesome-albums.com Процитовано 18 жовтня 2025. Альбом містив багато найбільш особистих композицій Марка Нопфлера. Тематика пісень теж зазнала змін: тексти стали більш продуманими, поетичними та оповідальними, на кшталт коротких музичних романів. Найуспішнішим синглом став (посів 8 місце в британському чарті синглів), пісня про невдале кохання, написана в характерній для творчості Нопфлера алегоричній манері, що поєднує власний досвід автора з вигаданими «декораціями»«Mark Knopfler» thebiographychannel.co.uk Процитовано 18 жовтня 2025. Вона викликала захоплення багатьох музикантів та авторів пісень. Шостий трек альбому, «Solid Rock», який так і не вийшов як хітовий сингл, виконувався на всіх подальших концертах Dire Straits. Довгу вступну пісню альбому, (з інтро «The Carousel Waltz» Річарда Роджерса та ), використали у фільмі «Офіцер і джентльмен» (1982) з Річардом Гіром. Хоча сингл «Tunnel of Love» посів лише 54 місце в британському чарті після релізу 1981 року, пісня відразу стала улюбленим концертним хітом Dire Straits й досі вважається однією з найвідоміших і найпопулярніших їхніх творів«Dire Straits Ride The Funfair For ‘Tunnel Of Love’ Performance Video» udiscovermusic.com Процитовано 18 жовтня 2025. Making Movies знаходився в британському чарті альбомів п'ять років, де посідав 4 місцеHoffmann, Frank W. Encyclopedia of Recorded Sound, Volume 1, p. 295. Routledge, 2005.. Журнал Rolling Stone помістив Making Movies на 52 місце у своєму списку «100 найкращих альбомів вісімдесятих»«100 Best Albums of the Eighties» rollingstone.com Процитовано 18 жовтня 2025.
Після завершення запису альбому до Dire Straits приєдналися клавішник і каліфорнійський гітарист , з якими вони вирушили в , що проходив у Європі, Північній Америці та Океанії. Концерт 19 грудня 1980 року, що відбувся у в Дортмунді, транслювався німецьким телеканалом ZDF. Тур завершився 6 липня 1981 року в Люксембурзі після 115 виступів«On Location Tour 1980/81» mark-knopfler.info Процитовано 29 жовтня 2025.