Афранд Фрідун огли Дашдаміров (, місто Баку, тепер Азербайджан — , місто Москва, Російська Федерація (або місто Баку, Азербайджан)) — азербайджанський радянський діяч, секретар ЦК КП Азербайджану. Кандидат філософських наук (1968), доктор філософських наук (1977), професор, член-кореспондент Академії наук Азербайджанської РСР (з 1983 року по відділенню філософії). Дійсний член (академік) Національної Академії наук Азербайджану (з 1989 року по відділенню філософії), академік Московської академії педагогічних і соціальних наук (з 1998 року).

Життєпис У 1964 році закінчив історичний факультет Азербайджанського державного університету імені Кірова в Баку. Навчався в аспірантурі. Член КПРС.

У 1968 році захистив у Москві кандидатську дисертацію на тему «Національні моменти індивідуальної свідомості». У 1977 році захистив докторську дисертацію на тему «Національні та інтернаціональні форми соціального буття особистості».

Викладав у Бакинській вищій партійній школі. З 1977 до 1981 року був завідувачем кафедри філософії Бакинської вищої партійної школи.

Потім працював завідувачем відділу теоретичних проблем національних відносин та інтернаціонального виховання (міжнародної освіти) в Інституті філософії та права Академії наук Азербайджанської РСР.

31 березня 1990 — 14 вересня 1991 року — секретар ЦК Комуністичної партії Азербайджану.

З 1991 року — професор Російської академії державної служби при президенті Російської Федерації. Був старшим науковим співробітником Інституту археології та етнографії Національної Академії наук Азербайджану.

Після повернення до влади в Азербайджані Гейдара Алієва в 1993 році став до нього в опозицію та незабаром виїхав з Баку до Москви.

У 1997—1999 рроках працював завідувачем відділення із національно-теоретичних проблем Міністерства народів Росії з національних та регіонально-політичних справ Російської Федерації. У 1998 році указом президента Російської Федерації Дашдамірова прийняли в громадянство Росії.

З 1999 року — професор кафедри національних та федеративних відносин Російської академії державної служби при президенті Російської Федерації.

Брав активну участь у житті азербайджанської діаспори в Москві і створенні діаспорних організацій Росії. У 2002 році обраний віцепрезидентом Всеросійського конгресу азербайджанців та був редактором газети «Азербайджанський конгрес».

Основу наукової діяльності Дашдамірова складають розвиток соціально-філософських національних та міжнаціональних відносин, наукове дослідження політичних, культурологічних, етнопсихологічних проблем, сучасна етнополітика, розуміння етнокультурних процесів фундаментальних теоретико-методологічних питань. Був одним із перших учених, які вивчали національні процеси в рамках індивідуальної особистості, індивідуальної життєвої діяльності, міжетносної діяльності народу та взаємозв'язку їх розвитку. В останні роки Дашдаміров писав численні наукові статті та монографії присвячені міжетнічним протиріччям та проблемам конфліктів на основі Карабахських подій. Був автором понад 250 наукових праць.

Помер 7 квітня 2015 року в Москві (за іншими даними — в Баку).

Основні праці «Радянський народ — інтернаціональна спільність людей» (Баку: Азернешр, 1974) «Сучасний етап розвитку національних відносин в СРСР» (Баку: Елм, 1974) «Нація та особистість» (Баку: Елм, 1976) «Радянський народ: деякі філософсько-соціологічні проблеми єдності нової історичної спільності» (Баку: Азернешр, 1977) «Сильніше за кровну спорідненість» (Баку: Товариство «Знання» Азербайджанської РСР, 1982) «Проблеми особистості в марксистсько-ленінській теорії нації та національних відносин» (Баку: Азернешр, 1984) «Ідеологічна робота: дієвість пропаганди та агітації (із досвіду партійних організацій Азербайджану щодо забезпечення виконання планів партії, завдань господарського будівництва)» (Баку: Азернешр, 1985 (співавтор)) «Азербайджан» (Москва: Вид-во Агентства друку «Новини», 1987) «Теорія і практика морального виховання» (Баку: Елм, 1987 (співавтор)) «Теоретико-методологічні проблеми суспільствознавства» (1996) «Національна ідея та етнічність (азербайджанська ідея в етнокультурному інтер’єрі)» (Москва: ІЕА, 1996) «Росія та Азербайджан: історія та сучасність» (2000) «Ідеологічні проблеми міжкавказьких відносин» (2001) «Національна ідея та етнічність» (2001) «Карабаський конфлікт у контексті перебудови» (2005–2008) «Нація на крутому повороті історії» (Баку: Елм, 2008)

Нагороди та відзнаки два ордени Трудового Червоного Прапора орден «Dövlət» («Держава») (Азербайджан) медалі

Примітки

Джерела Дашдемиров Афранд Фирудин оглы Скончался академик Афранд Дашдамиров