Каліфорнійська ідеологія

«Каліфорнійська ідеологія» () — есе 1995 року англійських медіазнавців Річарда Барбрука та Енді Кемерона з Вестмінстерського університету. Барбрук описує його як «критику доткомівського неолібералізму»Barbrook 2007, Imaginary Futures: Other Works.. У своєму есе Барбрук і Кемерон стверджують, що зростання мережевих технологій у Кремнієвій долині в 1990-х роках було пов'язане з американським неолібералізмом і парадоксальною гібридизацією переконань політичних лівих і правих у формі оптимістичного технологічного детермінізму.

Оригінальне есе було опубліковане в журналі MuteThe Californian Ideology, Barbrook, Cameron, 1995-09, Mute Vol 1 #3 CODE, , Mute, London, http://www.metamute.org/editorial/articles/californian-ideology у 1995 році, а згодом з'явилося в списку інтернет-розсилки Nettime для обговорення. Остаточну версію було надруковано в журналі «Наука як культура» у 1996 році. Відтоді цю критику було переосмислено в кількох різних варіантах і різними мовами.

Ендрю Леонард із Salon назвав роботу Барбрука й Кемерона «однією з найглибших критичних праць щодо неоконсервативного цифрового хіпстеризму, опублікованих дотепер». Натомість видавець журналу Wired, каліфорнієць Луїс Россетто писав, що есе демонструє «глибоке невігластво в економіці».

Критичний аналіз

У 1990-х роках представники підприємницького класу в індустрії інформаційних технологій Кремнієвої долини активно пропагували ідеологію, що поєднувала ідеї Маршалла Маклуена з елементами радикального індивідуалізму, лібертаріанства та неоліберальної економіки, використовуючи для поширення своїх поглядів такі видання, як журнал Wired. Ця ідеологія поєднувала переконання Нових лівих і Нових правих, засновані на їхньому спільному інтересі до антиетатизму, контркультури 1960-х років і техноутопізмуOuellet 2010; May 2002.

Прихильники цієї ідеї вважали, що в постіндустріальній, посткапіталістичній економіці, заснованій на знаннях, використання інформації та знань стимулюватиме зростання й створення багатства, водночас послаблюючи традиційні владні структури держави на користь пов'язаних між собою індивідів у віртуальних спільнотах.

Критики стверджують, що каліфорнійська ідеологія зміцнила владу корпорацій над індивідами й посилила соціальне розшарування, залишаючись виразно американоцентричною. Барбрук вважає, що представники «диджераті», які дотримуються каліфорнійської ідеології, уособлюють форму реакційного модернізму. За його словами, «американський неолібералізм, здається, успішно досяг суперечливих цілей реакційного модернізму: економічного прогресу та соціальної іммобільності. Оскільки довгострокова мета звільнення всіх людей ніколи не буде досягнута, короткострокове правління диджераті може тривати вічно»Barbrook 1999.

Вплив За словами Фреда Тернера, соціолог Томас Стрітер з Університету Вермонту зазначає, що каліфорнійська ідеологія постала як частина моделі романтичного індивідуалізму, ключовою фігурою впливу в якій був Стюарт БрендTurner 2006, p. 285. Адам Кертіс пов'язує витоки каліфорнійської ідеології з філософією об'єктивізму Айн РендCurtis 2011.

Сприйняття Хоча Девід Гадсон із Rewired загалом погоджується з центральною тезою Барбрука й Кемерона, він не поділяє їхнього трактування позиції журналу Wired як репрезентативної для всієї галузі. «Барбрук між рядків стверджує, що люди, які тримають у своїх руках важелі управління всім „дротовим“ світом… керуються цілком спотвореною філософською конструкцією». Гадсон наголошує, що існує не одна, а багато різних ідеологійHudson 1996.

Ендрю Леонард із Salon називає есе «чіткою й жорсткою критикою праволібертаріанського домінування диджераті в інтернеті» та «однією з найпроникливіших критик неоконсервативного цифрового хіпстеризму, будь-коли опублікованих». Леонард також звертає увагу на «їдку» відповідь Луїса Россетто, колишнього редактора й видавця журналу Wired.

Спростування Россетто, також опубліковане в Mute, критикувало есе як таке, що демонструє «глибоке невігластво в економіці». Він також розкритикував тезу есе про те, що «унікальне європейське (але навіть приблизно не окреслене) рішення у вигляді змішаної економіки» було б кращим для інтернету, стверджуючи, що технологічний розвиток Європи гальмують «величезні плутократичні організації на кшталт Siemens і Philips, які змовляються з незграбними бюрократіями, щоб всмоктувати податки, зібрані місцевими та загальноєвропейськими державними інституціями, і перекидати їх у гігантські технологічні проєкти, що виявилися, майже без винятку, катастрофами», а також «високі європейські податки, які обмежили витрати на технології й тим самим загальмували їх розвиток».

Ґері Камія, також із Salon, визнав обґрунтованість основних положень есе, проте, як і Россетто, піддав критиці «сміховинне академічно-марксистське твердження Барбрука й Кемерона про те, що високотехнологічне лібертаріанство якимось чином є рецидивом расизму».

Історик архітектури Казис Варнеліс із Колумбійського університету зазначає, що, попри приватизацію, яку пропагувала каліфорнійська ідеологія, економічне зростання Кремнієвої долини й Каліфорнії «стало можливим лише завдяки експлуатації бідних іммігрантів і фінансуванню оборони… державних субсидій корпораціям та експлуатації незаможних негромадян: модель для майбутніх адміністрацій»Varnelis 2009.

У документальному фільмі 2011 року «За всім стежать машини благодаті й любові» Кертіс доходить висновку, що каліфорнійська ідеологія не виправдала своїх очікувань:

У 2015 році Wired писав: «Коли вона вперше з'явилася, адепти Кремнієвої долини засуджували її як роботу „божевільних ліваків“, однак відтоді „Каліфорнійську ідеологію“ було виправдано корпоративним захопленням мережі та викриттям програм масового стеження АНБ».

У 2022 році Гасмет М. Улуорта та Лоренс Квілл писали: «Нещодавній techlash, занепокоєння щодо гіг-економіки та сумнівні імперативи видобування даних змушують нас переглянути перспективи відкритих суспільств, які спираються на платформи, коли ми входимо в наступну фазу „Каліфорнійської ідеології“».

Див. також Дотком Корпоратократія Неореакційний рух Стежачий капіталізм ТЕСКРЕАЛ Технократія

Примітки

Посилання Barbrook, Richard. Andy Cameron. (1996) «The Californian Ideology». Science as Culture 6.1 (1996): 44–72. Barbrook, Richard. Andy Cameron (1995) Basic Banalities.

Barbrook, Richard. (2000) . «Cyber-Communism: How The Americans Are Superseding Capitalism In Cyberspace». Science as Culture. 9 (1), 5-40. . Borsook, Paulina. (2000). Cyberselfish: A Critical Romp Through the Terribly Libertarian Culture of High Tech. PublicAffairs. . Curtis, Adam (2011). «Love and Power». All Watched Over by Machines of Loving Grace. BBC. Hudson, David. (June 24, 1996). «The Other Californians». Rewired: Journal of a Strained Net. Kamiya, Gary. (January 20, 1997). «Smashing the state: The strange rise of libertarianism». Salon.com. Leonard, Andrew. (September 10, 1999). «The Cybercommunist Manifesto». Salon.com. May, Christopher. (2002). The Information Society: A Sceptical View. Wiley-Blackwell. . Ouellet, Maxime. (2010). «Cybernetic capitalism and the global information society: From the global panopticon to a 'brand' new world». In Jacqueline Best and Matthew Paterson, Cultural Political Economy. 10. Taylor & Francis. . Rossetto, Louis. (1996). «19th Century Nostrums are not Solutions to 21st Century Problems». Mute. 1 (4). Streeter, Thomas. (1999). 'That Deep Romantic Chasm': Libertarianism, Neoliberalism, and the Computer Culture. In Andrew Calabrese and Jean-Claude Burgelman, eds., Communication, Citizenship, and Social Policy: Re-Thinking the Limits of the Welfare State. Rowman & Littlefield, 49–64. Turner, Fred. (2006). From Counterculture to Cyberculture: Stewart Brand, the Whole Earth Network, and the Rise of Digital Utopianism. University Of Chicago Press. . Varnelis, Kazys. (2009). «Complexity and Contradiction in Infrastructure ». Ph.D. Lecture Series. Columbia Graduate School of Architecture, Planning, and Preservation.

Література Barbrook, Richard. (2007). Imaginary Futures: From Thinking Machines to the Global Village. Pluto. . Dyson, Esther. George Gilder, George Keyworth, Alvin Toffler. (1994). «Cyberspace and the American Dream: A Magna Carta for the Knowledge Age ». Future Insight. Progress & Freedom Foundation. Flew, Terry. (2002). «The 'New Empirics' in Internet Studies and Comparative Internet Policy». In Fibreculture Conference, 5–8 December, 5–8 December. Melbourne. Gere, Charlie. (2002). Digital Culture. Reaktion Books. . Halberstadt, Mitchell. (January 20, 1997). «Beyond California». Rewired: Journal of a Strained Net. Hudson, David. (1997). Rewired. Macmillan Technical Pub. . Lovink, Geert. (2009) . Dynamics of Critical Internet Culture (1994—2001). Amsterdam: Institute of Network Cultures. . Pearce, Celia. (1996). The California Ideology: An Insider's View. Mute. 1 (4).