Велика печатка Литовської (литовською: Lietuvos didysis antspaudas) — печатка Великого князівства Литовського, що перебувала у власності Великого канцлера Литовського до 1795 року. Без підтвердження цього документа внутрішньодержавні акти та міжнародне листування Великого князівства Литовського вважалися недійсними, за винятком випадків, коли литовські державні акти та міжнародне листування підтверджувалися Малою печаткою Литви, яка перебувала у власності віцеканцлера Литви. Як Велика печатка Литви, так і Мала печатка Литви мали однакову юридичну силу, проте акт, затверджений Великим канцлером Литви Великою печаткою Литви, був престижнішим.
У центрі Великої печатки Литви зображувався герб Литви, а над ним часто шапка Гедиміна, а навколо неї розміщувалися герби найважливіших земель Великого князівства Литовського, а пізніше також колони Гедиміна.
Після укладення Люблінської унії 1569 року, яка заснувала Річ Посполиту, федеративну державу реального союзу, Велике князівство Литовське залишалося окремою державою від Корони Польського королівства, а Велика печатка Литовська була збережена разом з окремою територією, виконавчою владою, законами, канцлером тощо. Збереження Великої печатки Литви означало, що акти спільно обраних монархів Речі Посполитої були недійсними у Великому князівстві Литовському без їх затвердження Великою печаткою Литви. Наприклад, Стефан Баторі, король Польщі та великий князь литовський, прагнув заснувати Вільнюський університет, надавши привілей Вільнюській єзуїтській колегії у 1578 році, проте на той час Великим канцлером Литви був Миколай Радзівілл Рудий реформатської християнської віри, який відмовився підтвердити привілей Баторія про заснування католицького університету Великою печаткою Литви, тому інший привілей Баторія щодо Вільнюського університету набув чинності лише у 1579 році, коли литовський віце-канцлер Євстахій Воллович під тиском Баторія підтвердив його Малою печаткою Литви. Більше того, рішення Сейму Речі Посполитої набували чинності у Великому князівстві Литовському лише після того, як їх затверджував Великий канцлер Литовської Великою печаткою Литви.
Галерея
Джерела