Гіпоменорея — група менструальних розладів, що проявляються ослабленням менструальної функції організму.
Це протилежність рясним менструаціям або гіперменореї, яку точніше називати менорагією.
Класифікація Розрізняють гіпоменструальний синдром первинний, якщо менструації із самого початку мали ослаблений характер, і вторинний, якщо розвинувся після періоду нормальних менструацій з різних причин.
Первинний гіпоменструальний синдром спостерігається при патології розвитку репродуктивного апарату, пов’язаній із недостатньою статевою диференціацією, симптомами вірилізації, при гіпоплазії геніталій, інфантилізмі, астенії тощо.
Вторинний гіпоменструальний синдром розвивається внаслідок порушення функції залоз внутрішньої секреції, при інфекційних і тривалих виснажливих захворюваннях, інтоксикаціях, при захворюваннях серцево-судинної системи і кровотворних органів, при хронічних запальних захворюваннях внутрішніх статевих органів, а також після травми матки (надмірне вишкрібання) або яєчників.
Опис У деяких жінок зменшення кровотечі під час менструації може бути нормою. Зниження кровотоку може бути генетичним, і, якщо провести обстеження і опитування, то можна виявити, що у матері та/або сестри пацієнтки також спостерігається знижений кровотік під час менструації. При цьому, за такого типу зниження інтенсивності менструальних виділень настання вагітності цілком можливе.
Згідного зі статистикою, частота виявлення безпліддя така ж сама, як і у жінок з нормальними менструальними виділеннями. Конституційно мізерні менструації, мабуть, найкраще пояснюються припущенням про наявність незвичайного розташування або відносної нечутливості судинного апарату ендометрію.
Зменшення менструальних виділень є поширеним побічним ефектом гормональних контрацептивів, таких як оральні протизаплідні таблетки, внутрішньоматкові спіралі, що вивільняють гормони (наприклад, Мірена), або гормональні імплантати, такі як Депо-Провера. Відносно низький рівень естрогену, що міститься в більшості гормональних контрацептивів, зменшує ріст ендометрію, тому під час менструації залишається відносно мало ендометрію, який може відторгнутися. Багато жінок вважають цей побічний ефект перевагою використання гормональних контрацептивів.
Мізерні менструації можуть зазвичай виникати наприкінці репродуктивного життя, тобто одразу після менархе та безпосередньо перед менопаузою. Це пояснюється тим, що овуляція в цей час нерегулярна, і ендометрій не розвивається нормально. Але звичайні проблеми в інший час також можуть спричинити мізерний кровотік. Овуляція, спричинена низьким рівнем гормонів щитовидної залози, високим рівнем пролактину, високим рівнем інсуліну, високим рівнем андрогенів та проблемами з іншими гормонами, також може спричинити мізерні менструації.
Попри ці поширені причини, гіпоменорея технічно все ще є аномалією менструального циклу, і повинні виключатися інші основні медичні проблеми.
Розлади, що викликають гіпоменорею
Однією з причин гіпоменореї є синдром Ашермана (внутрішньоматкові спайки), єдиною очевидною ознакою якого може бути гіпоменорея (або аменорея). Ступінь менструальної недостатності тісно корелює з поширеністю спайок. Зміни у матці: Мізерні кровотечі іноді означають, що поверхня кровотечі менша за норму, і іноді спостерігаються, коли порожнина ендометрію зменшується в розмірі під час міомектомії або іншої пластичної операції на матці. Однак це рідко вказує на гіпоплазію матки, оскільки наявність цього стану в матці, яка реагує на гормони, вказує на знижену активність яєчників, і це проявляється рідкісними (олігоменорея), а не мізерними менструаціями. Психічний стан: психогенні фактори, такі як стрес або надмірне збудження, можуть спричинити гіпоменорею. Такі фактори пригнічують активність центрів мозку, які стимулюють яєчники під час оваріального циклу (для секреції гормонів, таких як естроген і прогестерон), і можуть призвести до низького вироблення цих гормонів. Низький вміст жиру в організмі: надмірні фізичні навантаження та жорсткі дієти можуть спричинити мізерні менструації, коли частка жиру в організмі падає нижче певного рівня. Це може призвести до повного зникнення менструацій (аменорея).
Діагноз Для уточнення рівня ураження репродуктивної системи необхідно зібрати анамнез (звертається увага на стресові ситуації, перенесені травми, менінгоенцефаліт, зміну місця проживання, особливо з півдня на північ, дотримання дієти або голодування тощо). Проводять загальний огляд і гінекологічне дослідження (виявляють дефіцит або надмірну масу тіла; гіперпігментацію ліктьових згинів, шиї, пахвинних складок; гірсутизм і гіпертрихоз; гіпертрофію клітора; гіпоплазію матки і яєчників).
Для розширеної діагностики можуть бути проведені аналізи крові на виявлення рівня гормонів, таких як фолікулостимулюючий гормон, лютеїнізуючий гормон, естроген, пролактин, інсулін. При синдромі полікістозних яєчників спостерігається високий рівень інсуліну та андрогенів. Ультразвукове дослідження може допомогти діагностувати товщину ендометрію, розмір яєчників, ріст фолікулів, овуляцію та інші порушення. Іноді для визначення причини гіпоменореї під час менструації потрібні такі тести, як дилатація та вишкрібання, а також МРТ - діагностування.
Лікування Якщо не виявлено суттєвої причинної аномалії, жодного лікування не потрібно. В іншому випадку лікування визначається діагнозом будь-якої суттєвої причинної аномалії.
Для покращення самопочуття жінки рекомендують:
Нормалізувати режим сну (8-9 годин уночі);
Налагодити регулярне збалансоване харчування;
За потреби закрити стани дефіциту мікроелементів — вітамінотерапія (фолієва кислота, аскорбінова кислота, вітамін Е)
Вживання рослинних препаратів, що стабілізують вегетативну симптоматику (наприклад, мастодинон або інших, після консультації з лікарем).
Див. також
Гіперменорея
Зовнішні посилання
Стаття Medicinenet про вагінальні кровотечі
Примітки