Ескадрені міноносці класу «Гавок» () — одні з перших торпедних ескадрених міноносців ВМС Великої Британії, збудовані наприкінці XIX століття.
Історія створення Винахід самохідних торпед у 1860-х роках у поєднанні з появою невеликих швидкісних торпедних катерів становив загрозу для лінкорів: велика кількість міноносців могла подолати оборону лінкора та потопити його, або відволікти лінкор та зробити його вразливим для великих кораблів противника. Торпедні катери виявилися надзвичайно ефективними у громадянській війні в Чилі 1891 року, коли внаслідок атаки міноносця був потоплений броньований фрегат «Бланко Енкалада». Для протидії міноносцям розроблялись кораблі, які мали прикривати флот. Але перші зразки не мали достатньої дальності та швидкості, щоб діяти у складі ескадри.
1 лютого 1982 року 3-м морським лордом Адміралтейства став адмірал Джон Арбетнот Фішер, в обов'язки якого входили будівництво, озброєння, постачання та ремонт кораблів. Через декілька тижнів знаменитий конструктор-кораблебудівник Альфред Ярроу, який незадовго до цього відвідав верфі Франції, де будувались морехідні міноносці, запропонував проєкт суперміноносця, здатного протистояти французьким кораблям. В той же час Вільям Генрі Вайт, який був на той час головним інженером управління кораблебудування, запропонував свій проєкт збільшеного міноносця, який міг би використовуватись як лідер флотилії.
Обидві пропозиції були негайно прийняті, оскільки на той момент у флотах світу перебувало в строю більше 1200 міноносців. Було видане замовлення 15-ти кораблебудівним фірмам на побудову 42 контрміноносців, не обмежуючи їх строгими рамками. Це потягнуло за собою появу різноманітних конструкцій, головним чином котельних установок: шість кораблів мали установки локомотивного типу, решта - водотрубні котли різних конструкцій. Також були значні відмінності в силуетах кораблів. Ця різноманітність дала прекрасний досвід на майбутнє.
Через декілька тижнів після вдалих випробувань першого свого есмінця Ярроу дізнався, що креслення машинних установок «Гавока» є у більшості конструкторів, які отримали замовлення на побудову перших есмінців. Це викликало у нього справедливе обурення, в газетах були розміщені оголошення, які обіцяли солідну винагороду тим, хто допоможе знайти винних. Незабаром Ярроу дізнався, що тут замішане Адміралтейство. Суперечка закінчилась тим, що секретар Адміралтейства зробив заяву, в якій визнавав першість фірми Ярроу в розробці нового типу корабля, а також прекрасний результат, досягнутий фірмою при виконанні першого замовлення.
Конструкція Першими кораблями нового типу були «Гавок» і «Горнет», замовлені Ярроу, а також «Дерінг» та «Дікой», замовлені Джону Торнікрофту. До їхнього будівництва приступили на початку 1893 року.
Кораблі, побудовані Ярроу, мали найменшу водотоннажність. «Гавок» мав водотоннажність 240 т, а «Горнет» 223 т.
Характерною особливістю нових кораблів була їх дуже видовжена форма. Так, «Гавок» мав довжину 54,9 м, ширину 5,64 м, середня осадка становила 1,8 м. Борти були низькі в носовій частині 2,5 м, в кормовій — 2 м.
Озброєння складалось з однієї 76-мм гармати 12-pounder 12 cwt QF, трьох 57-мм гармат 6-pounder QF Hotchkiss та трьох 450-мм торпедних апаратів — одного в носовій частині і двох у діаметральній площині. Згодом носовий апарат демонтували, оскільки при пробних стрільбах на високих швидкостях кораблі нерідко таранили випущені ними торпеди. Їх замінили двома додатковими 57-мм гарматами.
На випробуваннях кораблі показали середню швидкість 26,783 вузлів. Через декілька тижнів інші кораблі досягли швидкості понад 27 вузлів. Ці випробування показали перевагу водотрубних котлів над котлами локомотивного типу, встановленими на есмінцях класу «Гавок». Проте Адміралтейство передбачало такий результат, і поставило Ярроу вимогу досягнути швидкості 26 вузлів замість 27.
На повному ходу споживання вугілля було дуже великим. Місткість вугільних ям могла забезпечити лише декілька годин 26-вузлового ходу. При 20 вузлах дистанція ходу становила 1000 миль, а при 10 вузлах — 3000 миль.
Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля «Гавок»HMS Havock Yarrow Shipbuilders, Лондон Зданий на злам у 1912 році «Горнет»HMS Hornet Yarrow Shipbuilders, Лондон Зданий на злам у 1909 році
Посилання
Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1