Марина Гамба або Маріна Ґамба (, Венеції — 21 серпня 1612, Падуя) — коханка Галілео Галілея й мати його незаконнонароджених дітей.

Біографія

Марина Гамба народилась у Венеції близько 1570 року. Вона була донькою Андреа Гамби.

Галілей познайомився з нею під час однієї зі своїх частих поїздок до Венеції і розпочав із нею стосунки. Вона переїхала до його дому в Падуї і народила йому трьох дітей: Вірджинію (16 серпня 1600 — 1634), Лівію (1601—1659) та Вінченцо (1606—1649)Dava Sobel, Galileo's Daughter (1999) 24Так зазначено у відповідних свідоцтвах про хрещення: «Вірджинія, дочка Марини з Венеції, народжена внаслідок блуду 13 названого [серпня], була охрещена мною, Джо. Віолою; Лівія Антонія, дочка мадонни Марини, дочки Антоніо Гамби, і … [sic], була охрещена мною Клементе Тізато, настоятелем Сан-Лоренцо; Вінченцо Андреа, син мадонни Марини, дочки Андреа Гамби, батько невідомий, був охрещений мною Анжело, парохом». (). Biografia di Marina Gamba in IMSS. У жодному з трьох записів про хрещення Галілей не вказаний як батько. Вірджинію записали як «дочку від блуду Марини з Венеції» без зазначення батька; у свідоцтві про хрещення Лівії ім'я батька залишили порожнім; у записі про хрещення Вінченцо зазначено «батько невідомий». Ймовірно, становище Галілея як професора та його зв'язки серед венеційської знаті робили офіційне визнання батьківства небажаним.

Мати Галілея Джулія Амманнаті постійно підозрювала, що Марина Гамба переконає Галілея зменшити фінансову підтримку, яку він їй надавав, або що вона краде її білизну. Джулія навіть переконала Алесандро П'єрсанті, слугу Галілея, переповідати їй приватні розмови Галілея з Мариною. Втім слуга видав Галілеєві змовницькі листи його матері.

Переїжджаючи до Флоренції 1610 року, Галілей розійшовся з Мариною Гамбою. Доньок він відправив у Флоренцію під опіку своєї матері, Джулії Амманнаті, а сина залишив у Падуї з матір'ю, поки той не підросте настільки, щоб обходитись без її догляду. Після смерті Марини Гамби син залишився під наглядом жінки на ім'я Марина Бартолуцці, яку іноді помилково ототожнювали з Мариною Гамбою, що спричинило припущення про її шлюб із певним Джованні БартолуцціBiografia di Marina Gamba in IMSS..

Марина Гамба померла в Падуї 21 серпня 1612 року. Галілей так ніколи й не одружився.

Згодом проживання дівчат із бабусею по батькові стало проблематичним, і Галілео Галілей у 1613 році віддав їх до монастиря Сан-Маттео в Арчетрі (поблизу Флоренції), змусивши прийняти чернечі обітниці після досягнення встановленого шістнадцятирічного віку. Вірджинія взяла ім'я Марія Челеста, а Лівія — Арканджела. Якщо перша змирилася зі своїм становищем і підтримувала постійне листування з батьком, то Лівія ніколи не прийняла його рішення. Для Вінченцо ж Галілей домігся узаконення від великого герцога Тоскани. У своєму клопотанні 1619 року він заявив, що на час спільного життя з Мариною вона «ніколи не була одружена» і що на момент складання акта «вже померла». Вінченцо вивчав право, а згодом став лютністом, як і його дід Вінченцо Галілей.

Вчинок Галілея історики оцінюють по-різному. Дехто вважає, що він віддав доньок до монастиря, щоб забезпечити їм бодай якесь майбутнє, адже «через незаконне народження шанси на шлюб були невеликі»Sofia Vanni Rovighi, Storia della filosofia moderna e contemporanea. Dalla rivoluzione scientifica a Hegel, Brescia 1976. Можливо, він не міг їх узаконити, як Вінченцо, і вважав, що примусове чернецтво було кращим за непристижний шлюб. Інші дослідники вбачають у цьому передусім егоїстичне прагнення Галілея усунути дочок, щоб вони не загрожували його майбутньомуLudovico Geymonat, Galileo Galilei, Torino 1983, p. 72..

Примітки

Література