Стівен Піт Кордер (6 жовтня 1918 – 27 січня 1990 ) — професор прикладної лінгвістики в Единбурзькому університеті, відомий своїм внеском у вивчення аналізу помилок . Він був першим головою Британської асоціації прикладної лінгвістики (1967–1970) та відіграв важливу роль у розвитку галузі прикладної лінгвістики у Великій Британії .
Ранні роки життя Піт Кордер народився за адресою Бутем Террас, 4, Йорк, у квакерській родині. Його батько, Філіп Кордер (нар. 1885), був шкільним учителем англійського походження, а мати, Йоганна Адріана ван дер Мерш (нар. 1887), мала голландське походження. Піт навчався в Бутемській школі, квакерській школі-інтернаті поблизу Йорка, де його батько був учителем. Він продовжив вивчати сучасні мови в Мертон-коледжі, Оксфорд, з 1936 по 1939 рік.
Після Оксфорда Кордер викладав у школі Товариства (Друзів) у Грейт-Ейтоні, поки не служив у санітарному загоні Товариства Друзів під час Другої світової війни у Фінляндії та Єгипті, отримавши звільнення від військової служби як відмовник від військової служби за переконаннями. У 1946 році він одружився з Ненсі Проктер (нар. 1916), своєю троюрідною сестрою, з якою мав двох синів і дочку.
Кар'єра Після війни Кордер працював у Британській Раді в Австрії, Туреччині, Ямайці та Колумбії. Протягом цього часу він викладав, працював над розробкою навчальних програм та матеріалів з лінгвістики. У 1957 році Кордер вступив до школи прикладної лінгвістики Единбурзького університету, не полишаючи праці в Британській Раді. Британська Рада потребувала фахівців з прикладної лінгвістики для розширення її роботи по всьому світу. Кордер навчався, щоб отримати диплом з прикладної лінгвістики і закрити цю потребу. Після року навчання Британська Рада направила його до Нігерії, де він допомагав розробляти навчальні матеріали англійською мовою для телебачення.
Після цього Кордер залишив Британську Раду (джерела розходяться в думках щодо точної дати). Як вказано в некролозі, опублікованому Британською асоціацією прикладної лінгвістики, він залишив Британську Раду в 1961 році, коли почав викладати в Університеті Лідса . А в його біографії, розміщеній у Оксфордському словнику національних біографій, він був відряджений до Лідса Британською Радою і залишив організацію лише в 1964 році, коли став директором школи прикладної лінгвістики в Единбурзькому університеті. Кордер залишався в Единбурзькому університеті до кінця свого професійного життя. Він заснував лекторат (викладацьку посаду) та кафедру прикладної лінгвістики в Единбурзі в 1964 році.
Кордер був першим президентом (1967–1970) Британської асоціації прикладної лінгвістики.
Відомі публікації Corder, S. P. (1960) An intermediate English practice book. Longman. Corder, S. P. (1967) "The significance of learner's errors." International Review of Applied Linguistics, 5: 161–170. Corder, S. P. (1973) Introducing applied linguistics. Penguin Education (at Google Books). Corder, S. P. (1981) Error Analysis and Interlanguage. Oxford University Press.
У своїй праці «Error Analysis and Interlanguage» Кордер висунув ідею про те, що вивчення другої або іноземної мови є процесом розвитку, який можна вивчати шляхом аналізу помилок, які роблять учні. Ці помилки слід розглядати як ознаки позитивного розвитку мови, а не як недоліки. Аргумент Кордера про те, що мова учня, яку пізніше Ларрі Селінкер (1972) назвав «інтермовою», є самостійною мовною системою, на сьогодні є загальноприйнятим.
Посилання