Мікеланджело Галілей (18 грудня 1575 — 3 січня 1631) — італійський композитор і лютніст епохи пізнього Відродження та раннього бароко, активний переважно в Баварії та Речі Посполитій. Син теоретика музики та лютніста Вінченцо Галілея, молодший брат науковця Галілео Галілея.
Життя Мікеланджело Галілей народився у Флоренції у Великому герцогстві Тосканському. Як і його батько, він змалку навчився грати на лютні. Ймовірно, він мав будувати кар'єру у Флоренції, однак після смерті батька в 1591 році шістнадцятирічний лютніст опинився під опікою старшого брата Галілео Галілея, який перебував у Падуї.
Для Мікеланджело довелося шукати іншу роботу, і в 1593 році він вирушив до Речі Посполитої, де іноземні музиканти користувалися великою популярністю. Найімовірніше, він перебував на службі у впливового литовського роду Радзивіллів. Наприкінці XVI — на початку XVII століття в Речі Посполитій діяли кілька розвинених музичних осередків, зокрема у Кракові: там певний час працював один із найвідоміших італійських композиторів мадригалів Лука Маренціо, а також лютністи і Валентин Бакфарк. На лютністів був особливий попит, і значну кількість лютневої музики друкували в Польщі та Литві — у таких містах, як Краків, Гданськ, Торунь і ВільнюсMorawska, Grove.
1599 року Мікеланджело повернувся з Польщі й удруге безуспішно спробував отримати посаду при дворі великого герцога Фердинандо Медічі у Флоренції, але вже 1600 року знову вирушив до свого попереднього роботодавця в Речі ПосполитійBeier, Program Notes. Там він перебував до 1607 року, коли його запросили до придворної капели у Мюнхені при дворі герцога Максиміліана I.
Від середини XVI століття Мюнхен мав одну з найпрогресивніших музичних капел у регіоні — тут працював Орландо ді Лассо; Галілей став одним із багатьох талановитих італійських музикантів, які оселилися й працювали там. У Мюнхені він провів решту життя, став батьком вісьмох дітей, щонайменше троє з яких також стали лютністамиChauvel, Grove.
В останні роки його стосунки з братом Галілео значно ускладнилися. Збереглося багато їхніх листів. Мікеланджело постійно просив старшого брата про гроші та допомогу з вихованням дітей (особливо проблемним був Вінченцо, народжений 1608 року).
Музика Більшість творів Галілея призначені для десятирядної лютні. Значну їх частину він опублікував у своїй першій книзі «Перша книга табулатури для лютні» (; Мюнхен, 1620), де використано нотацію табулатури. Деякі його п'єси з'явилися окремо в інших виданнях.
Його музика складається з танців — зокрема гальярди, й куранти — які вільно об'єднано в сюїти та впорядковано за музичними ладами. Кожну сюїту відкриває токата, а збірка завершується двома парами та . Стилістично ці твори написані в найсучаснішій для свого часу манері, з використанням дисонансів, орнаментики та функціональних тональних прогресій, що відображають становлення раннього барокового стилю. Його музична мова справила особливий вплив на південну Німеччину, про що свідчить попит на його твори навіть тоді, коли він ще перебував у Речі Посполитій.
Примітки
Посилання Claude Chauvel: «Michelagnolo Galilei», Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed March 7, 2007) (доступ за підпискою) Katarzyna Morawska, «Poland», I, 1, Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed March 10, 2007) (доступ за підпискою) Paul Beier, Program Notes for «Michelagnolo Galilei: Sonate from Il primo libro d'Intavolatura di liuto (1620)» (біографія й опис музики)